ОСНОВИ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ:
навчальна програма факультативного курсу
для учнів 5 – 6 класів
Терещенко Людмила Зіновіївна,
учитель зарубіжної літератури Богуславської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3;
Вершута Валентина Василівна,
учитель української мови і
літератури
Богуславської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 3
Богуславської районної ради
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Соціальні зміни, що
відбулися в українському суспільстві, вимагають нових підходів до створення
системи освіти. Особливої значущості набувають питання формування в молодої
людини вміння правильно висловлювати свої судження, вільно володіти словом.
Саме вивчення предмета «Зарубіжна література» у загальноосвітній школі ставить
за мету прилучення учнів до здобутків зарубіжної літератури і культури,
розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного
світогляду, високої моралі, естетичних смаків.
Нова структура
літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість
учням повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні
періоди, виховує у школярів повагу до книги, потребу «йти поруч» з улюбленими
творами й митцями протягом подальшого життя. У 5 – 9 класах в учнів мають бути
сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові
уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх
взаємозв’язок.
Виразне читання – один із
методів вивчення літератури, воно пронизує всю діяльність вчителя і учня в
процесі засвоєння матеріалу, забезпечує глибину емоційного сприймання і
цілісного враження від твору. М. Рибнікова зазначає: «Виразне читання – це
та перша і основна форма конкретного наочного навчання, яка для нас важливіша
за будь-яку наочність зорового порядку». Вона називає читання творів
музикою живого слова.
Виразне читання – один з
головних етапів у вивченні художньої літератури. Це перша і основна форма
конкретного, наочного осягнення багатств словесного мистецтва. Виразне читання
забезпечує цілісне і безпосередньо емоційне сприйняття художнього твору, тому
що породжує естетичне співпереживання. Враження, яке справляють на слухача
майстерно відтворені читцем художні образи, викликає особисті асоціації,
оживляє увагу, дає поштовх розвитку фантазії, почуття, думки.
Для учнів 5-6 класів,
коли процес формування особистості відбувається найбільш інтенсивно, виразному
читанню необхідно приділяти особливу увагу.
Навчальна програма
факультативного курсу «Основи виразного читання» орієнтована на формування
мовленнєвої культури, що сприяє всебічному розвитку особистості учня,
удосконаленню вміння виразного читання та декламування, активного засвоєння
лексики, розвитку мовлення, творчої фантазії, художніх здібностей, розуміння
удосконалення теоретико-практичних основ вимови засобами логіко-емоційної
виразності. Навчати дітей розуміти і переживати зміст літературного твору,
образного значення слова, уміння його творчо використовувати не лише на уроках
літератури, а й у повсякденному спілкуванні – важлива місія вчителя-словесника.
Програма факультативного курсу «Основи виразного читання» складена для
учнів 5 – 6 класів та розрахована на 17 годин в кожному класі (0,5 години на
тиждень). У п’ятому класі важливе значення має адаптація учнів до навчання в
основній школі. Тому бажаним є початок вивчення даного курсу в п’ятому класі з
ІІ семестру, а в шостому класі - з І семестру.
Актуальність програми даного курсу
зумовлена необхідністю формування і розвитку в учнів умінь і навичок
ораторського мистецтва та виразного читання як основи глибокого розуміння
літературних творів.
Метою програми є
ознайомлення з основними поняттями теорії виразного читання, закріплення
отриманих знань на практичних заняттях під час читання літературних творів
різних жанрів, формування естетичних смаків, виховання поваги до художнього
слова; створення орієнтаційної та мотиваційної основи для вибору гуманітарного
профілю навчання.
Завдання курсу:
·
вчити сприймати художній твір як явище мистецтва;
·
ознайомити з основами складання мовленнєвої партитури;
·
формувати прагнення вірної подачі художнього тексту під час
виразного читання;
·
сприяти постановці в учнів мовленнєвого дихання, розвитку
голосових якостей, виробленню чіткої правильної дикції;
·
розвивати риторичні здібності як творче бачення різних варіантів і
відтінків одного й того ж тексту та вміння вільно триматися перед аудиторією,
доречно використовувати міміку і жести;
·
мотивувати до застосування
засобів логіко-емоційної виразності тексту у процесі мовлення та читання;
·
забезпечити використання набутих умінь і навичок на уроках
літератури під час вивчення художніх творів.
У програмі
акцентується увага на розвитку в учнів чуттєво-емоційного та естетичного
сприйняття світу, асоціативно-образного мислення, виявлення специфіки
художньо-образної мови мистецтва, цілісного бачення, розуміння та сприйняття
мистецьких творів. Тексти для читання пропонуються з урахуванням обсягу твору,
вікових особливостей та читацьких інтересів учнів. Програма курсу передбачає
творчий підхід учителя до викладання,
пропонуючи можливість варіювати
розподіл навчального часу та добір творів для текстуального вивчення.
Робота з виразного
читання ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його
педагогічному такті. На занятті має бути продемонстроване виразне читання твору
педагогом, яке може стати зразком, для наслідування учнем. Безпосередньому
опрацюванню теми факультативного курсу
повинен передувати ретельний аналіз художнього твору, складання мовленнєвої
партитури тексту. Робота над виразним читанням повинна спиратися на вміння
уявити описану автором картину, а тому варто використовувати такі прийоми на
заняттях, як графічне і словесне ілюстрування, складання сценаріїв, діафільмів,
добір музичного супроводу тощо. Обов’язковою умовою формування навичок
виразного читання є обговорення в класі варіантів читання твору учнями,
вчителем, майстрами художнього слова. Важливо, щоб учні застосовували свої
вміння і знання, виступаючи перед аудиторією в літературно-мистецьких заходах,
концертах, вікторинах, турнірах, диспутах, брейн-рингах.
ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ. Формування і
розвиток необхідних для учнів літературно-мистецьких умінь і навичок,
здатностей, таких як:
-
усне мовлення,
логічна виразність, декламування, культура спілкування;
-
техніка
мовлення в єдності усіх її елементів (керування диханням у процесі мовлення,
читання, володіння правильною і чіткою дикцією, силою, чистотою і висотою
голосу, орфоепічними правилами вимови);
-
«вживання» в образ
героя;
-
сприйняття і
розуміння літературного твору;
-
ведення діалогу,
творче використання техніки мовлення;
-
застосування
позамовних засобів виразності у процесі мовлення та читання (поза, жести,
міміка);
-
читання,
переказ і аналіз творів різних жанрів.
Наприкінці вивчення факультативного курсу учні знатимуть:
·
основні
структурні компоненти виразного читання;
·
будову
дихального апарату людини та основні типи дихання;
·
складові
логічної виразності мовлення (пауза, наголос, мелодика);
·
роль
емоційно-образної виразності у донесенні до слухача змісту художнього твору;
·
особливості
читання творів різних жанрів;
·
види
художньої розповіді.
Учні умітимуть:
·
виконувати
вправи на розвиток сили голосу, діапазону, темпу мовлення, на вироблення чіткої
артикуляції звукових рядів, слів, фраз;
·
відтворювати
голосом різні способи наголошення слів;
·
визначати
тему та головну думку художнього твору, характеризувати персонажів;
·
складати
мовленнєву партитуру тексту;
·
визначати
жанрові особливості твору та аргументувати свою думку про їх вплив на
інтонування;
·
виразно
читати твори різних жанрів;
·
робити
самооцінку виразного читання та аналізувати роботу товаришів.
ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
5 клас
17 год. на рік, 0, 5 год. на тиждень
ІІ семестр 1 год. на тиждень
№№
|
Зміст
навчального матеріалу
|
Вимоги
до рівня підготовки учнів
|
ВСТУП (1 год.)
|
||
1
|
Предмет і завдання курсу «Основи виразного читання». Значення виразного
читання в житті людини.
|
Учень (учениця):
·
розуміє особливості
предмета й мети обраного курсу, його завдання;
·
визначає роль
виразного читання в повсякденному житті людини;
·
усвідомлює, що
виразне читання сприяє глибшому розумінню художнього твору, викликає
емоційний відгук у слухачів, розвиває естетичні смаки тощо;
· називає основні структурні компоненти
виразного читання.
|
ТЕХНІКА МОВЛЕННЯ (3 год.)
|
||
2
|
Голос. Основні властивості голосу: сила, темп, тембр, висота, діапазон.
|
Учень (учениця):
· має уявлення про будову дихального апарату
людини; верхню й нижню резонаторні системи людини;
· володіє елементарною технікою
вібраційного масажу;
· виконує вправи на розвиток сили голосу,
діапазону, темпу, політності тощо.
|
3
|
Дихання. Поняття про його основні типи
(ключичне, грудне, діафрагмальне, комбіноване).
|
Учень (учениця):
·
характеризує основні
типи дихання;
·
описує усно техніку комбінованого типу
дихання й демонструє його практичні навички;
·
виконує запропоновані
вчителем дихальні вправи;
·
виконує вправи
на розвиток сили голосу, діапазону, темпу, політності тощо.
|
4
|
Дикція. Чітка артикуляція звукових рядів, слів, фраз.
|
Учень (учениця):
·
характеризує основні
типи дихання;
·
виконує запропоновані
вчителем дихальні вправи;
·
виконує вправи
на вироблення чіткої артикуляції звукових рядів, слів, фраз.
|
ЛОГІКА МОВЛЕННЯ (4 год.)
|
||
5
|
Засоби логічної виразності мовлення: логічний наголос, поділ
тексту на мовні такти.
|
Учень (учениця):
· називає складові логіки читання (пауза,
наголос, мелодика, емоційність);
· демонструє розуміння поняття «мовленнєвий
такт»;
· усвідомлює роль логічного наголосу як
засобу виразності мовлення.
|
6
|
Пауза. Роль паузи у виразному читанні. Різновиди пауз.
|
Учень (учениця):
·
пояснює роль
паузи у виразному читанні художніх текстів;
·
розрізняє
різновиди пауз (логічна, психологічна, віршова);
·
коментує відмінність
між логічною і психологічною паузами;
·
називає найпоширеніші
мовленнєві ситуації, що вимагають психологічної паузи;
·
знаходить у
поетичних текстах місця постановки віршових пауз;
·
засвоює графічні позначення різних пауз у партитурі;
·
застосовує основні правила про
співвідношення пауз і розділових знаків.
|
7
|
Наголос. Наголос фразовий і логічний. Рухливість логічного наголосу.
|
Учень (учениця):
·
усвідомлює відмінність між наголосом у слові й
наголошеним словом у тексті;
·
відтворює голосом різні способи
наголошення слів (посилення або підвищення голосу, уповільнення темпу вимови
слова, пауза перед наголошеним словом або після нього тощо);
·
простежує рухливість логічного наголосу,
його обумовленість метою висловлювання;
·
називає основні правила з визначення в тексті наголошених
слів;
·
застосовує графічні позначення фразового й логічного
наголосів.
|
8
|
Мелодика. Основні різновиди мелодики. Зв’язок мелодики з розділовими знаками.
|
Учень (учениця):
·
дає визначення терміна «мелодика»;
·
пояснює її
зв’язок з розділовими знаками;
·
інтонаційно відтворює різні види мелодики (питальну, пояснювальну, перелікову, спонукальну,
попереджувальну, протиставну, розділову, причинного зв’язку, мелодику
введення, незакінченості та ін.);
·
розвиває навички
позначення в мовленнєвій партитурі основних мелодійних ходів.
|
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ
ЖАНРІВ (9 год.)
|
||
9
|
Особливості читання та використання у мовленні малих жанрів фольклору (прислів’їв та
приказок).
|
Учень (учениця):
· відтворює усно поданий учителем
теоретичний матеріал про особливості читання та використання у мовлення
прислів’їв та приказок;
· складає мовленнєву партитуру
(розставляє паузи, підкреслює наголошені слова, позначає основні мелодійні
ходи);
· проводить розминку мовленнєвого апарату
(виконує вправи на дихання, голос і дикцію);
· виразно читає прислів’я та приказки;
· робить самооцінку виразного читання та
оцінює роботу товаришів.
|
10
|
Виразне читання казки.
Розкриття своєрідності жанру. Вироблення навичок читання казки. Робота
над текстом казки Г. К. Андерсена «Принцеса на горошині».
|
Учень (учениця):
·
усвідомлює особливості читання казки;
·
робить мовленнєву партитуру тексту
казки;
·
висловлює
судження про темп читання казки;
·
проводить розминку мовленнєвого апарату;
·
виразно читає
казку: виокремлює голосом слова
автора від реплік героїв;
·
стежить за
мімікою і жестами під час читання;
·
підказує інтонацією, як можна оцінити поведінку
персонажів;
·
оцінює читання казки однокласниками.
|
11
|
Читання прозових творів. Види розповіді. Розкриття ідейно-художнього змісту
твору. Бачення, підтекст, спілкування. Робота над текстом оповідань про
природу К. Паустовського (за вибором учнів).
|
Учень (учениця):
·
усвідомлює відмінності
між різними видами розповіді;
·
висловлює свою
думку про відмінність у читанні опису та діалогічної мови;
·
визначає головну
думку твору для читання;
·
складає мовленнєву
партитуру тексту;
·
проводить розминку
мовленнєвого апарату (виконує вправи на дихання, голос і дикцію);
·
виразно читає
прозовий текст;
·
робить самооцінку виразного читання та
оцінює читання товаришів.
|
12
|
Читання ліричного вірша. Вироблення навичок читання пейзажної лірики. Добір
музичних композицій для читання в музичному супроводі. Робота над віршем
Ф. Тютчева «Весняні води».
|
Учень (учениця):
·
розповідає про
особливості читання ліричного твору;
·
визначає тему
та ідею вірша, його пафос;
·
складає мовленнєву
партитуру тексту (розставляє паузи, підкреслює наголошені слова, позначає
основні мелодійні ходи та емоційність читання);
·
проводить розминку
мовленнєвого апарату (виконує вправи на дихання, голос і дикцію);
·
виразно читає вірш (на першому уроці — за партитурою, на другому — напам'ять);
·
робить самооцінку виразного читання та
оцінює роботу товаришів.
|
13
|
Читання драматичних творів.
Роль перевтілення при виконанні монологу, діалогу, сцени. Читання однією
особою. Читання в особах. Робота над уривком із п’єси-казки
С. Я. Маршака «Дванадцять місяців».
|
Учень (учениця):
·
стисло переказує зміст п’єси-казки С. Я. Маршака «Дванадцять місяців»;
·
обирає для читання уривок (цілісну
яву), розкриває її значення у творі та визначає риси характеру задіяних у ній
героїв;
·
обирає персонажа, роль якого гратиме;
·
розповідає,
яким уявляє свого героя;
·
визначає рухи
й особливості міміки під час читання;
·
проводить розминку
мовленнєвого апарату;
·
бере участь в
інсценуванні уривка з п’єси.
|
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ
ПЛАНУВАННЯ 5 КЛАС
ІІ семестр
№ №
|
К-ть годин
|
Назва розділів, тем
|
Форма роботи
|
Форма контролю
|
1
|
1
|
Вступ. Предмет і завдання курсу
«Основи виразного читання».
|
Монологічна бесіда.
|
|
2
|
3
|
Техніка мовлення
|
||
1
1
1
|
Голос.
Дихання.
Дикція
|
Монологічна, евристична бесіди,
Тренінг.
|
Виконання вправ на вироблення дикції.
|
|
3
|
4
|
Логіка мовлення
|
||
1
1
1
1
|
Засоби логічної виразності.
Пауза
Наголос.
Мелодика.
|
Міні-лекція, робота в групах, індивідуальна робота.
|
Складання партитури тексту.
|
|
4
|
9
|
Виразне читання творів різних
жанрів
|
||
1
2
2
2
2
|
Особливості читання та використання у мовленні малих жанрів фольклору.
Виразне читання казки.
Читання прозових творів.
Читання ліричного вірша.
Читання драматичних творів.
|
Колективна, робота в групах, індивідуальна робота, урок з ігровим
сюжетом, урок-конкурс, урок-концерт.
|
Виразне читання напам’ять; виразне читання перед аудиторією.
|
ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
6 клас
17 год. на рік, 0,5 год. на тиждень
І семестр 1 год. на тиждень
№№
|
Зміст
програмового матеріалу
|
Вимоги
до рівня підготовки учнів
|
ВСТУП (1 год.)
|
||
1
|
Виразне читання як один із основних етапів у вивченні художнього твору.
|
Учень (учениця):
·
усвідомлює значення виразного читання у вивченні художнього
твору;
·
розуміє, що виразне читання викликає емоційний відгук у
слухачів, розвиває естетичні смаки тощо.
·
визначає роль виразного читання у повсякденному житті людини.
|
ЕМОЦІЙНО-ОБРАЗНА ВИРАЗНІСТЬ
ЧИТАННЯ (3 год.)
|
||
2
|
Логічна та емоційна виразність, засоби емоційно-образної виразності. Види
спілкування зі слухачем. Бачення. Словесна дія. Інтонування.
|
Учень (учениця):
·
розуміє сутність понять «емоційність читання», «спілкування зі
слухачем», «бачення», «словесна дія», «інтонування»;
·
усвідомлює роль емоційно-образної виразності у донесенні до
слухача змісту художнього твору.
|
3
|
Пафос твору. Підтекст. Зв’язок емоційності читання з пафосом твору, жанровою
специфікою та підтекстом.
|
Учень (учениця):
·
усвідомлює поняття «пафос твору», «підтекст», «емоційність»;
·
доводить на прикладах зв’язок емоційності читання з пафосом
твору, його жанровою специфікою, підтекстом;
·
розрізняє особливості авторського і виконавського підтекстів;
·
робить позначки емоційності читання у мовленнєвій партитурі (схвильовано,
журливо, піднесено, іронічно, тривожно, байдуже, з розчаруванням, з відчаєм,
з гордістю, із захопленням, з розпачем тощо).
|
4
|
Поза, міміка, жести як позамовні засобі виразності читання.
|
Учень (учениця):
·
пояснює зв'язок позамовних засобів виразності читання з жанром
твору (наприклад, читання ліричного вірша й гуморески);
·
усвідомлює необхідність контролювати позу, міміку й жести під час
читання перед слухацькою аудиторією та позбавлятися невиправданих рухів,
негативних звичок тощо;
·
уміє правильно оцінити поведінку на сцені своїх
однокласників.
|
ОСНОВИ ВИКОНАВСЬКОГО АНАЛІЗУ
(2 год.)
|
||
5
|
Ідейно-художній (літературознавчий) аналіз твору. Розкриття авторського
підтексту. Жанрові особливості твору і їх вплив на інтонування.
|
Учень (учениця):
·
визначають тему та головну думку художнього твору;
·
характеризує образи художнього твору;
·
висловлює судження про авторський підтекст;
·
називає основні жанри літератури (казка, оповідання, ліричний
вірш, байка, гумореска тощо);
·
визначає жанрові особливості твору та аргументує свою думку про
їх вплив на інтонування.
|
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ТВОРІВ РІЗНИХ
ЖАНРІВ (10 год.)
|
||
6
|
Читання сюжетного віршованого твору (билини). Особливості
інтонації, характер темпоритму, речитатив. Робота над текстом билини «Ілля
Муромець і Святогор».
|
Учень (учениця):
·
усвідомлює особливості билини як ліро-епічного твору;
·
розуміє значення термінів «темпоритм», «речитатив»;
·
висловлює свою думку щодо вимог до виразного читання билини
(особливості інтонації, характер темпоритму, речитатив);
·
робить мовленнєву партитуру тексту билини;
·
проводить розминку мовленнєвого апарату;
·
виразно читає билину;
·
робить самооцінку виразного читання та оцінює роботу товаришів.
|
7
|
Читання байки. Особливості відображення подій у творах цього жанру.
Робота над розкриттям алегорії. Рольове виконання, його доцільність. Робота
над текстом байок І. А. Крилова (за вибором учителя).
|
Учень (учениця):
·
розповідає про особливості читання байки, обумовлені її жанровими
особливостями;
·
робить мовленнєву партитуру тексту байки;
·
проводить розминку мовленнєвого апарату;
·
виразно читає байку;
·
відокремлює голосом слова автора від реплік героїв;
·
вкладає повчальний відтінок у читання моралі;
·
намагається інтонаційно передати алегоричний підтекст твору;
·
робить самооцінку виразного читання та оцінює роботу товаришів.
|
8
|
Читання гуморески. Ознайомлення з особливостями жанру, визначення об’єкта сатири гуморески і
завдань читця щодо передачі сатиричного пафосу твору. Робота над текстом
гуморесок П. Глазового для дітей
(«Перший лист», «Мученик науки», «Івасик», «Що таке байка» та ін. (за вибором
учителя).
|
Учень (учениця):
·
розуміє, в чому полягають особливості гуморески як жанру;
·
визначає об'єкт сатири гуморески й завдання для читця;
·
визначає підтекст
твору;
·
проводить розминку мовленнєвого апарату;
·
відпрацьовує інтонаційні ходи в читанні, що сприятимуть передачі
сатиричного пафосу твору;
·
виразно читає гумореску (на першому уроці – за партитурою, на другому
– напам'ять);
·
робить самооцінку виразного читання та оцінює роботу
товаришів.
|
9
|
Інсценування твору. Різновиди спілкування при інсценуванні. Дія словом.
Роль оповідача. Інсценування уривка з казки-притчі
А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц» (за вибором учителя).
|
Учень (учениця):
·
стисло переказує зміст казки-притчі А. де Сент-Екзюпері
«Маленький принц»;
·
усвідомлює поняття «дія словом»;
·
розуміє, яка роль відводиться оповідачу при інсценуванні
твору;
·
аналізує уривок, обраний для читання учителем;
·
характеризує обраного персонажа;
·
визначає рухи й особливості міміки під час читання;
·
проводить розминку мовленнєвого апарату;
·
бере участь в інсценуванні уривка;
·
оцінює свою роботу і роботу товаришів.
|
10
|
Художня розповідь. Вибір теми, визначення мети, добір матеріалу,
складання плану, виконання. Вироблення навичок усної художньої розповіді (на
матеріалі, дібраному учнями самостійно).
|
Учень (учениця):
·
пояснює відмінності між переказуванням і художньою розповіддю
тексту;
·
розрізняє види художньої розповіді (близько до тексту, скорочено,
вибірково, з творчою переробкою);
·
самостійно обирає уривок для художньої розповіді;
·
складає художню розповідь.
|
11
|
Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу. Проведення
літературно-мистецького заходу.
|
Учень (учениця):
·
називає терміни та розрізняє
поняття, вивчені в курсі «Основи виразного читання»;
·
готується до виступу на літературно-мистецькому заході;
·
бере участь у складанні сценарію;
·
складає партитуру тексту, який читатиме;
·
вивчає роль напам’ять.
|
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
6 клас
№ №
|
К-ть годин
|
Назва розділів, тем
|
Форма роботи
|
Форма контролю
|
1
|
1
|
Вступ. Виразне читання як один із
основних етапів у вивченні художнього твору.
|
Монологічна робота в групах.
|
Вікторина.
|
2
|
3
|
Емоційно-образна виразність
читання
|
||
1
1
1
|
Логічна і емоційна виразність.
Пафос твору.
Підтекст. Поза, міміка і жести.
|
Бесіда, робота в групах, тренінг.
|
Самостійне складання партитури тексту.
|
|
3
|
2
|
Основи виконавського аналізу
|
||
1
1
|
Ідейно-художній (літературознавчий) аналіз твору.
|
Колективна, індивідуальнаробота в творчих групах.
|
Складання порівняльної характеристики образів.
|
|
4
|
10
|
Виразне читання творів різних
жанрів
|
||
2
2
2
2
2
|
Читання сюжетного віршованого твору (билини) .
Читання байки.
Читання гуморески. Інсценування твору. Художня розповідь.
|
Колективна робота в групах, індивідуальна робота, урок-концерт,
інсценування.
|
Творчий конкурс, виразне читання напам’ять перед аудиторією.
|
|
5
|
1
|
Узагальнення та систематизація
вивченого
|
Колективна та індивідуальна
робота.
|
Літературно-музична композиція.
|
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1.
Абрамович С. Д. Риторика / С. Д. Абрамович, М. Ю.
Чікарькова. – Львів, 2001. – 238 с.
2.
Баран Г. Літературна студія в школі. – Тернопіль :
Мандрівець, 2008. – 352 с.
3.
Блинов И. Я. Выразительное чтение учителя-словесника / И.
Я. Блинов. – М. : Просвещение, 1983. – 177 с.
4.
Будянський В. І. Мистецтво виразного читання / В. І.
Будянський, Д. В. Будянський. – Суми, 2001. – 194 с.
5.
Буяльський Б. А. Поезія усного слова: азбука виразного
читання : книга для вчителя / Б. А. Буяльський. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. –
К. : Рад. шк., 1990. – 256 с.
6.
Зворотній О. Т. Мистецтво живого слова / О. Т. Зворотній.
– Рівне, 2003. – 250 с.
7.
Ісаєва О. О. Організація читацької діяльності школярів /
О. О. Ісаєва. – К. : Ленвіт, 2001 – 170 с.
8.
Капська А. Й. Виразне читання. Практичні і лабораторні
заняття : навч. посібник / А. Й. Капська. – Київ, 1990 – 175 с.
9.
Капська А. Й. Виразне читання : навч. пос. для студентів
філологічних факультетів педінститутів / А. Й. Капська. – К. : Вища школа,
1986.
10. Климова К. Я. Основи
культури і техніки мовлення : навч. пос. / К. Я. Климова. – К. :
Ліра, 2006. – 240 с.
11. Козлянинова И. П.
Произношение и дикция / И. П. Козлянинова. – М., 1977. – 152 с.
12. Лисиця Н. Виразне читання
на уроках літератури як засіб глибинного осягнення змісту твору (На матеріалі
байки І. Крилова «Ворона і Лисиця») // Всесвітня література в середніх
навчальних закладах України. – 2010 – № 3.– С. 30–32.
13. Львов М. Р. Риторика / М.
Р. Львов. – М. : Академия, 1999. –256 с.
14. Мацько Л. І. Риторика /
Л. І. Мацько, О. М. Мацько. – Київ, 2003. – 311 с.
15. Олійник Г. А. Виразне читання
/ Г. А. Олійник. – Тернопіль : Богдан, 2001. – 224 с.
16. Олійник Г. А. Виразне
читання. Основи теорії : навч. пос. / Г. А. Олійник. – Київ, 1995 – 207 с.
17. Сипко Л. М. Виразне читання
на уроках зарубіжної літератури. Теорія і практика. 5–9 класи / Л. М. Сипко. -
Тернопіль, 2003. – 72 с.
18. Язовицкий Е. В. Выразительное
чтение как средство эстетического воспитания / Е. В. Язовицкий. – Л., 1983. –
126 с.
19. Методика вивчення байки [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://skripnikmarina.ucoz.ua/news/metodika_vivchennja_bajki/2012-05-08-57
//
20. Читання творів різних жанрів
[Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.ukrlit.vn.ua/article/547.html
//
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
ДЛЯ УЧНІВ
1.
Будянський В. І. Мистецтво виразного читання / В. І.
Будянський, Д. В. Будянський. – Суми, 2001. – 194 с.
2.
Сипко Л. М. Виразне читання на уроках зарубіжної
літератури. Теорія і практика. 5–9 класи / Л. М. Сипко. – Тернопіль, 2003. – 72
с.
3.
Павло Глазовий. Байки [Електронний ресурс] // Режим
доступу : http://gumoreska.org.ua/glazovij.html //
