Сторінки

Для учнів 👧👦

Для вчителя 👩‍🏫

12.08.18

Факультатив у 5-7 класах "Сторінками дитячої літератури"





СТОРІНКАМИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
 навчальна програма факультативного курсу
для учнів 5-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів
                                                
Ходос Леся Василівна,
методист районного методичного
 кабінету відділу освіти Кагарлицької
районної державної адміністрації;
Комлик Світлана Володимирівна,
учитель зарубіжної літератури
вищої кваліфікаційної категорії,
 «старший учитель»
   Кагарлицького навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ліцей»,
Кагарлицької  районної ради

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Сучасна концепція освіти передбачає нові підходи до навчання – потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання, щоб у майбутньому вони могли адаптуватися в соціумі й творчо працювати. У процесі формування комунікативної й літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального й творчого характеру, соціальних навичках, особливого значення слід надавати формуванню читацької та мовленнєвої культури школярів.
Концепція  програми факультативного курсу базується на методології, яка дозволяє розглядати літературу як результат синтезу різних видів мистецтва, що сприяли пробудженню в учнів інтересу до читання творів класичної та сучасної літератури.
В основу факультативного курсу покладений особистісно-зорієнтований підхід, який дасть змогу творчо реалізувати розумовий потенціал учня, розвинути такі якості, як самостійність, критичність, толерантність.
Мета вивчення факультативного курсу «Сторінками дитячої літератури» –  прилучення до читання, формування читацьких смаків учнів, становлення гармонійної особистості, виховання громадянина, патріота своєї держави, залучення учнів до найвищих досягнень зарубіжної літератури й культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької й загальної культури, уміння аналізувати та інтерпретувати, бачити художні деталі, розуміння творчого задуму письменника та оцінювання  особливості його реалізації.
Саме такий підхід до вивчення художніх творів допоможе школярам сприймати літературу як мистецтво слова, сформує не пасивного споживача певного обсягу інформації, а особистість, здатну самостійно її здобувати, поновлювати, коригувати та інтерпретувати протягом усього життя.
Завдання курсу:
-                   формувати стійку мотивацію до читання художньої літератури,  до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;
-                   ознайомити учнів з найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури (класичної й сучасної);
-                   розвивати уміння і навички учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;
-                   формувати повагу до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх народів, народностей, рас і національностей;
-                   виховувати любов до української мови й літератури як органічної частки світової культури, прагнути до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;
-                   формувати духовний світ особистості, її високу мораль, ціннісні орієнтації;
-                   розвивати творчі здібності, культуру спілкування, критичного мислення.
   Структура програми
У структурі програми факультативного курсу виокремлюються такі розділи:
-                   пояснювальна записка, в якій визначено мету й завдання, основні підходи й принципи  викладання факультативу в школі;
-                   орієнтовний розподіл робочого часу;
-                   зміст навчального матеріалу й вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами й розділами); 
-                   прогнозовані результати;
-                   список використаних джерел.
Специфіка програми факультативного курсу полягає в тому, що його вивчення допомагає реалізувати І етап літературної освіти -  прилучення учнів до читання; забезпечити розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікаційної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямований на формування літературної компетентності, яка передбачає розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної й зарубіжної художньої культури, усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва; знання літературних творів, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури, оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів, формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду.
У програмі відображено чотири змістові лінії літературного компонента Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти: емоційно-ціннісну, літературознавчу, культурологічну, компаративну.
 До програми вміщено популярні твори для дітей та юнацтва актуального морального змісту, про національні події, характери, традиції; пригодницькі, детективні, фантастичні, казкові тощо.
Вивчення літератури в кожному класі завершує спеціальний розділ «Калейдоскоп фентезі», в якому представлені твори цього жанру, популярні в різних країнах і пов’язані з проблемами сучасної молоді. Розширення кола жанру фентезі в програмі  відбувається поступово: від нескладних творів казкового, пригодницького, фантастичного змісту до творів більш складних  за своїм обсягом, за жанрово-стильовими особливостями та за проблематикою (моральною, загальнокультурною, історичною, суспільно значущою  тощо).
Літературознавча лінія втілена в спеціальній  рубриці «Теорія літератури», що супроводжує кожний розділ програми. В ній зазначені основні поняття й терміни, які мають знати учні й використовувати їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх текстів. Літературознавчі терміни й поняття подано в програмі за принципами науковості (відповідно до розвитку сучасного літературознавства),  послідовності (від простих до складних) й концентричності (від елементарних уявлень до їх поглиблення, від загальних понять до їх різновидів).
            Програма факультативного курсу розрахована на три роки (5–7 класи);  35 годин на рік ( по годині на тиждень).
ПРОГНОЗОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Учні знатимуть:
·                    зміст запропонованих для вивчення творів;
·                    визначення основних літературознавчих понять;
·                    національний колорит вивчених творів, їх характерні риси;
·                    основні ознаки різних літературних жанрів;
·                    особливості композиції та сюжету творів різних жанрів;
·                    окремі відомості з життя письменників;
·                    твори мистецтва, в яких утілено літературні образи й сюжети;
·                    історію створення певного літературного твору;
·                    взаємозв’язки української літератури з іншими літературами (на рівні окремих спільних рис жанрів, тем, образів та ін.);
·                    види перекладу (прямий – непрямий, точний – неточний, повний –  неповний тощо);
·                    імена авторів та відомих українських перекладачів вивчених творів.
Учні вмітимуть:
·                    визначати характерні риси творів різних жанрів, розрізняти їх за художніми особливостями;
·                    виразно читати тексти, в тому числі в особах;
·                    визначати тему, ідею, головну думку прочитаного;
·                    визначати особливості композиції творів;
·                    переказувати тексти фрагментарно й цілісно;
·                    висловлювати враження і власне ставлення до подій твору;
·                    характеризувати та порівнювати образи персонажів, оцінювати їхні вчинки, моральні якості;
·                    розкривати національний колорит твору, окремі засоби його створення;
·                    інтерпретувати образи та сюжети;
·                    порівнювати твори, знаходити в них спільні й відмінні елементи;
·                    визначати окремі художні засоби створення образів персонажів  (портрет, вчинки, мова тощо);
·                    визначати ставлення автора до персонажа;
·                    розповідати історію створення того чи іншого твору;
·                    порівнювати твори в перекладах різних авторів, а також порівнювати твори різних видів мистецтва;
·                    розповідати про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляти їх специфічні риси;
·                    розкривати значення мистецтва (в тому числі й літератури) для
·                    становлення особистості, життя людства;
·                    визначати проблеми, порушені в творах, розкривати їх актуальність, висловлювати своє ставлення до них.


ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
5 клас
35 год. на рік, 1 год. на тиждень

Роз-
діл
К-ть
год.
Зміст навчального матеріалу
Вимоги
до рівня підготовки учнів (за розділами)

1

ВСТУП
Казка як різновид фольклору. Роль казки в житті людини. Жанрова специфіка казки. Поняття про народну та літературну казку. Моральні цінності, втілені в казках різних народів. Література і фольклор.
Теорія літератури. Фольклор, казка, народна казка, літературна казка.
Учень (учениця):
розуміє значення казки в житті людини;
визначає характерні риси казок;
знає поняття  «фольклор», «казка», «народна казка», «літературна казка»;
наводить приклади фольклорних і літературних казок, розрізняє їх за художніми особливостями;
розкриває національну специфіку й загальнолюдський зміст фольклорних казок різних народів;
демонструє на прикладі самостійно прочитаних казок вплив фольклору на літературу;    
встановлює подібність сюжетів казок різних народів.
 І
7


КАЗКОВИЙ ДИВОСВІТ
Скандинавські народні казки, їх особливості. Світ персонажів скандинавського фольклору. Національний колорит скандинавських казок.
Норвезька народна казка «Як хлопчик до північного вітру по своє борошно ходив». Відображення кмітливості та справедливості в казці.
Шведська народна казка «У пошуках щастя». Жага пізнання світу. Філософське осмислення щастя в житті людини.
Фінська народна казка «Лаппі й Тапіо». Національний колорит казки. Єдність людини й природи.
Ісландська народна казка «Казка про Йоуна Силача». Утвердження  мужності й людяності в казці.
Данська народна казка «Солдатський ранець». Всеперемагаюча сила людської доброти.
Літературна казка. Дитячі фантастичні казки. Джоан Роулінг. «Казки барда Бідля» (2-3 за вибором учителя). Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів.
Теорія літератури. Антитеза, гіпербола, автор, початкові поняття про оригінал і переклад.
Учень (учениця):
виразно читає тексти казок; 
визначає головну думку прочитаного;
переказує тексти казок  (окремі фрагменти й цілісно);
висловлює враження і власне ставлення до подій творів;
дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;
називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, демонструє їх прикладами з прочитаних творів;
виявляє елементи  будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);
розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, втілені в них;
знає визначення понять «антитеза», «гіпербола», вирізняє їх у прочитаних текстах, розкриває значення антитези й гіперболи в казках;
розуміє поняття «автор літературного твору»;
розкриває національний колорит народних і літературних казок, окремі засоби його створення (деталі побуту, національні образи, мовні засоби та ін.);
називає відомих авторів казок; 
знає твори мистецтва, в яких втілені казкові образи й сюжети (живопис, музика, мультиплікація, кіно тощо), виявляє особливості інтерпретації казкових образів і сюжетів у різних видах мистецтва;   
порівнює українські та зарубіжні народні казки, встановлює в них окремі спільні елементи (образи, сюжети, особливості будови та ін.);
називає імена 2-3-х українських  письменників – авторів  літературних казок, їхні твори, а також імена відомих українських перекладачів    зарубіжних казок.
ІІ
4


НА СТРУНАХ ПОЕЗІЇ
Поняття про лірику як один із родів літератури. Пейзажна лірика. Патріотична лірика.
Марк Твен. «Є місце на землі…». Спогади про безтурботне дитинство та зображення неповторної краси рідного краю.
Ганс Крістіан Андерсен. «Данія – моя Батьківщина».
Роберт Бернс. «На чужині». Звеличення глибокого патріотизму в поезіях.
Теорія літератури. Початкове поняття про вірш. Пейзаж, пейзажна лірика, патріотична лірика, тема, ідея, епітет, метафора.
Учень (учениця):
виразно читає й емоційно сприймає віршовані твори;
дає визначення термінів «тема», «ідея», розкриває їх у прочитаних творах, наводить відповідні цитати;
знаходить у творах описи природи (пейзажі), розкриває їх емоційне забарвлення;
визначає ставлення автора до Батьківщини, знаходить і коментує  відповідні цитати;
дає визначення понять «епітет», «метафора», вирізняє їх у прочитаних творах;
 встановлює роль пейзажу в розкритті авторського задуму;
виявляє зв'язок із фольклором прочитаних літературних творів на рівні окремих образів, художніх засобів.
ІІІ
10



МАНДРУЮЧИ КРАЇНОЮ ДИТИНСТВА
Тамара Крюкова. «Потапов, до дошки!».
Зображення картин шкільного життя. Образи сучасних школярів Льохи й Женьки. Характеристика інших образів твору. Ідея справжньої дружби. Гумористичні моменти в повісті.
Марина Аржиловська. «Таємниці старого горища». Поетизація щирих дружніх стосунків у повісті. Фантастичний світ очима дітей. Ставлення автора до своїх героїв. Провідні ідеї твору (дружба, щирість, людяність та ін.).
Теорія літератури. Портрет. Початкові поняття про сюжет, повість. Композиція.
Учень (учениця):
виразно читає (в тому числі «в особах», коментоване читання) фрагменти текстів;
має початкові уявлення про сюжет (як художню  послідовність подій);
називає елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), визначає їх у творах;
розповідає про основні події прочитаних творів;
переказує окремі розділи (фрагменти) прозових текстів;
знає і розуміє поняття «портрет», визначає у тексті портрети персонажів;
характеризує образи персонажів, дає оцінку їхнім  моральним якостям, вчинкам;
визначає окремі художні засоби створення образів персонажів (портрет, вчинки, мова, ставлення до інших тощо);
має початкове уявлення про поняття «повість», називає її жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів;
порівнює образи Льохи й Женьки, Міли й Віті, визначає схожість і відмінність між ними (на рівні рис характеру) .
IV
12


КАЛЕЙДОСКОП ФЕНТЕЗІ
Реймонд Смалліан. «Пригоди Аліси в країні Головоломок». Казкові персонажі, їх характеристика. Вміння Аліси знаходити вихід зі складних ситуацій. Роль діалогів у творі.
Лорен Олівер. «Пригоди дівчинки Лізи та її брата Патріка». Фантастичний світ магічних істот. Перемога добра над злом. Образ Лізи, її захопливі пригоди. Персонажі, які оточують героїню. Відданість, любов і всеперемагаюча надія. Теплота родинних стосунків.
Едвард Ігер. «Чаклунство наполовину». Фантастичні подорожі крізь час. Головні персонажі твору. Образи лицаря Ланселота, короля Артура, Мерліна. Незвичайні бажання звичайних дітей.
Теорія літератури. Початкові поняття про фентезі як жанр сучасної літератури. Розширення  понять про літературну казку, повість, сюжет, діалог.
Учень (учениця):
знає окремі відомості про письменників Р.Смалліана, Л.Олівер, Е. Ігера, переклади їх книг;
розповідає про творчу історію книги «Аліса в Країні Див» та її варіації;
переказує зміст основних епізодів прочитаних творів;
описує і характеризує образи персонажів (головних і другорядних);
визначає  ознаки казки й повісті в прочитаних творах;
дає визначення поняття «фентезі», «фантастика», виявляє фантастичні елементи в прочитаних творах


1
ПІДСУМКИ
Узагальнення й систематизація навчального матеріалу







Учень (учениця):
знає імена авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
розкриває ідейно-художній зміст прочитаних творів;
виявляє набуті вміння й навички елементів аналізу та інтерпретації окремих компонентів тексту (сюжету,  персонажів, художніх особливостей тощо);
демонструє вміння (елементарне, початкове) зіставляти (з використанням іноземної мови, яку вивчає) оригінали й переклади творів на окремих рівнях – тематики, образів, мовних особливостей та ін., а також порівнювати твори різних видів мистецтва.

6 клас
35 год. на рік, 1 год. на тиждень

Роз-
діл
К-ть
год.
Зміст навчального матеріалу
Вимоги
до рівня підготовки учнів
(за розділами)

1
ВСТУП
Література як вид мистецтва. Художній образ.
Теорія літератури. Художній образ, початкові поняття про традиційний  образ, вічний образ.

Учень (учениця):
виявляє ознаки різних видів мистецтва, встановлює своєрідність літератури в системі видів мистецтва, її характерні риси;
дає визначення поняття «художній образ», знає його різновиди – «традиційний образ», «вічний образ» ;
розуміє поняття «інтерпретація образу»;
наводить 2-3 приклади традиційних і вічних образів (з фольклору, прочитаних літературних творів, знайомих видів  мистецтва);
виявляє специфіку зображення одного й того самого образу в літературі та інших видах мистецтва;
розповідає про свої улюблені твори літератури й мистецтва, виявляє їх специфічні риси;
розкриває значення мистецтва (в тому числі художньої літератури) для становлення особистості, життя людства.
І
6

ВІДЛУННЯ СТАРОВИНИ В ДЗЕРКАЛІ СУЧАСНОСТІ
Поняття про міф. Популярні міфологічні образи, сюжети. Міфи Давньої Греції та інших народів, їх герої. 
Натаніель Готорн. «Книга чудес». Міфи Античної Греції на новий лад.
Рік Ріордан. «Грецькі боги. Оповідання Персі Джексона». Пригоди юного напівбога в сучасному світі. Образ Персі та інших персонажів роману.
Збірка «Міфи нового часу» (М. Акімов, Т. Стрекалова, А. Васмарт та ін.). Кращі конкурсні оповідання з теми  переосмислення та інтерпретації міфів Давньої Греції.
 Теорія літератури. Міф, міфологія. Розширення  поняття про образ  (міфологічний образ).
Учень (учениця):
дає визначення поняття «міф», відрізняє його від казки;
наводить приклади сюжетів і образів міфів Давньої Греції;
називає провідні міфологічні теми (творення світу, діяння героїв та ін.);  
переказує сюжети опрацьованих міфів, зіставляє їх з оригіналом;
характеризує популярні міфологічні образи, показує втілення в них народних уявлень про світ, виявляє актуальний зміст  міфологічних образів;
зіставляє типологічно подібні образи (наприклад, образи героїв та ін.) у міфах;
розкриває специфіку втілення міфічних персонажів у знайомих творах мистецтва (живопис, музика, театр, кіно, мультиплікація тощо);
розповідає про свої улюблені міфи, міфологічних героїв, висловлює власне ставлення до них.  




ІІ
7

ДОБРОТА – КРАСА ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ
Мері Мейп Додж. «Срібні ковзани». Зворушлива історія життя голландських школярів. Дружба, честь та доброта – провідні мотиви роману. Образи Ганса та Гретель Брінкерів. Людські взаємини, моральні цінності в романі.
Розмарі Уельс. «На синій кометі». Дитяче захоплення Оскара. Життєві випробування та незламність хлопчика в досягненні своєї мети. Символічний образ потяга «Синя комета».
Теорія літератури. Розширення поняття про роман. Композиція. Портрет.
Учень (учениця):
переказує (стисло) основні події роману «Срібні ковзани» М.М.Додж;
розкриває основні теми і проблеми роману
М. М. Додж;
визначає роль описів природи у творі М. М. Додж;
характеризує образ Ганса Брінкера, порівнює його з іншими персонажами, визначає етапи духовного зростання героя, зміни в його внутрішньому світі, у сприйнятті людей і життя;
виявляє національні традиції й звичаї Голландії, порівнює з національними особливостями України;
визначає ключові моменти сюжету роману Р. Уельс «На синій кометі»;
простежує динаміку образу Оскара, знаходить у тексті відповідні цитати;
висловлює власне ставлення до персонажів твору;
інтерпретує окремі епізоди прочитаних творів;
висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів;
визначає особливості композиції творів;
знаходить у творах портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів;
називає 1-2 твори мистецтва за мотивами прочитаних творів, висловлює враження від них.
ІІІ
8




НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АБО СВІТ НАВИВОРІТ
Тамара Крюкова. «Кришталевий ключ». Особливості розвитку пригодницького сюжету у творі. Пригоди Петька й Даші на Відьминому болоті. Небезпечна подорож Долиною Міражів і Царством Тіней. Образи міфологічних персонажів. Віра в перемогу добра над злом.
Керрі Райан. «Розділяй і володарюй». Фантастичні подорожі в часі п’ятикласника Дака Сміта й його подруги Сари Фрост. Нові випробування заради спасіння майбутнього світу. Пригоди в середньовічному Парижі. Сміливість і винахідливість дітей.
Теорія літератури. Розширення поняття про пригодницьку літературу.
Учень (учениця):
переказує (стисло) основні події роману «Кришталевий ключ» Т. Крюкової;
розкриває особливості розвитку пригодницького сюжету в творі;
характеризує образи Петька й Даші їх з іншими персонажами;
виявляє особливості національної міфології, порівнює класичні образи «нечисті» з художньою інтерпретацією;
визначає ключові моменти сюжету роману К. Райан «Розділяй і володарюй»;
простежує внутрішній стан головних героїв під час подорожей у часі й просторі, знаходить у тексті відповідні цитати;
висловлює власне ставлення до персонажів твору;
інтерпретує окремі епізоди прочитаних творів;
висловлює власні враження, емоції, почуття, роздуми від прочитаних творів;
визначає особливості композиції творів;
знаходить у творах портрети персонажів, визначає роль портретів у розкритті образів;
знаходить у творах описи природи, визначає їх роль у розкритті сюжету;
доводить приналежність прочитаних творів до пригодницької літератури.
IV
12

КАЛЕЙДОСКОП ФЕНТЕЗІ
Вольфганг Хольбайн. «Дзеркальний час». Загадковий образ Задзеркалля. Подвиги Юліана заради спасіння людей. Ілюзія й реальний світ у творі. Образ Юліана, його характеристика.
Джиліан Рубінстайн. «Небесний лабіринт». Віртуальна реальність. Пригоди Ендрю, Бена й Елейн у таємничому незвіданому лабіринті, вміння поводитися в екстремальних умовах. Роль комп’ютерних ігор у житті сучасних дітей.
Натан Девід Уїлсон. «100 шаф». Таємничий образ кімнати на даху. Незвичайна знахідка Генрі. Подорожі незвіданими світами. Характеристика героїв твору.
Теорія літератури. Розширення поняття про фентезі як жанр сучасної літератури. Художня деталь, підтекст.
Учень (учениця):
визначає актуальні проблеми у прочитаних творах, висловлює своє ставлення до порушених питань, розкриває їх актуальність;
виявляє особливості сюжету і композиції творів, визначає кульмінаційні моменти;
характеризує персонажів у їх ставленні до світу, природи, людей;
пояснює вчинки персонажів, мотиви їхньої поведінки;
розкриває внутрішні порухи, поривання, мрії й прагнення персонажів;
дає визначення понять «фентезі», «художня деталь», знаходить художні деталі та встановлює їх роль у тексті (змалювання персонажів, розкриття їх внутрішнього стану, увиразнення авторської ідеї та ін.);
вирізняє в окремих  епізодах підтекст, визначає прихований зміст висловлювання, обґрунтовує свою думку;
знає про окремі факти життєвої і творчої біографії митців;
порівнює образи, знаходить спільні й відмінні риси поміж ними;
зіставляє літературні твори з їх екранізаціями, ілюстраціями (за вибором).

1
ПІДСУМКИ
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.









Учень (учениця):
знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
розкриває ідейно-художній зміст, актуальність прочитаних творів, їх сюжетно-композиційні особливості, систему образів, жанрову своєрідність;
знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5-6 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації текстів (окремих фрагментів і компонентів – образів, сюжетів та ін.);
демонструє вміння зіставляти оригінали й переклади творів (на окремих рівнях – тематики, проблематики, образів, сюжетів, мовних особливостей та ін.), а також порівнювати твори різних видів мистецтва;
усвідомлює взаємозв’язки української літератури з іншими літературами (на рівні окремих спільних рис міфології, жанрів (роман та ін.), тем (природа та ін.), образів (дітей та ін.) тощо).

7 клас
35 год. на рік, 1 год. на тиждень

Роз-
діл
К-ть
год.
Зміст навчального матеріалу
Вимоги
до рівня підготовки учнів
(за розділами)

1
ВСТУП
Жанрове розмаїття давньої літератури: билини, балади, легенди, перекази та ін. Загальне ознайомлення.
Теорія літератури. Билини, балади, легенди, перекази. Поглиблення понять про оригінал і переклад. Переспів.

Учень (учениця):
дає визначення понять «оригінал», «переклад», «переспів», розрізняє їх (на прикладі окремих текстів);
розрізняє поняття «билина», «балада», «легенда»;
знає види перекладу – прямий (непрямий), точний (неточний), повний (неповний), вільний та ін., встановлює різницю поміж ними (на конкретних прикладах текстів);
знає витоки й основні етапи української перекладацької традиції, імена видатних українських перекладачів, котрі зробили значний внесок в культуру України, прилучення українців до світових здобутків;
порівнює переклад і переспів одного й того самого твору, встановлює схожість і відмінність між ними;
розуміє значення опанування творів в оригіналі (іноземною мовою), роль художніх перекладів у розвитку культури, взаємин між народами, становленні особистості
І
8



МИНУЛЕ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СУЧАСНОСТІ. ЛЕГЕНДАРНІ ПОСТАТІ
Вільгельм Вагнер. «Норвезькі, кельтські й тевтонські легенди». Світ відважних лицарів і прекрасних дам, всемогутніх богів і свавільних валькірій, драконів та чарівників.
Джон Стейнбек. «Легенди про короля Артура та лицарів круглого столу». Поетичне відображення історії Британії в легендах. Утвердження любові до Батьківщини й героїзму в легендах. Образ короля Артура.
Андре Нортон. «Ріг Юона». Реальність і художня вигадка в легендах. Образ лицаря Роланда, його мужність, відвага, людська гідність. Символіка образів твору.
Борис Орєшкін. «4 дні з Іллею Муромцем». Втілення загальнолюдських чеснот в образах героїв повісті. Елементи фольклору. 
Теорія літератури. Билина, балада, гіпербола (поглиблення поняття), символ.
Початкові поняття про художній час, художній простір.


Учень (учениця):
виразно читає легенди та твори інших жанрів, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв;
дає визначення жанру «легенда», «билина», виявляє їх характерні ознаки в текстах прочитаних творів;
знає цикли легенд, балад, ключові твори й  героїв циклів;
визначає характерні риси фольклорних та літературних легенд, балад;
характеризує образи фольклорних та літературних легенд і балад як традиційні й вічні, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.);
переказує сюжет фольклорних та літературних легенд і балад (в окремих частинах і цілісно);
визначає ключові (в тому числі кульмінаційні) моменти в фольклорних та літературних легендах і баладах, встановлює, як у ключових моментах  виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору;
характеризує образи персонажів фольклорних та літературних легенд і балад;
виявляє засоби поетичної мови в фольклорних та літературних легендах і баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.);
визначає у прочитаних творах символи (наприклад, меч, ріг, кінь та ін.), розкриває  їх прихований зміст;
порівнює між собою різні художні переклади фольклорних та літературних легенд і балад;
дає визначення поняття «художній час», пояснює його відмінність від хронологічного часу;
виокремлює епізоди текстів, де відбувається зміщення лінійного часу, відхід автора від хронологічної послідовності у викладі подій, пояснює значення цього прийому;
дає визначення поняття «художній простір», встановлює особливості художнього простору в прочитаних творах;
розкриває особливості відтворення сюжетів і образів фольклорних та літературних легенд і балад у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором);
називає відомих перекладачів фольклорних та літературних легенд і балад, виявляє майстерність їхніх перекладів.
ІІ
7


ЛЮДИНА – ЦЕ ОБОВ’ЯЗОК, НЕ ТИТУЛ
Микола Заболоцький. «Некрасива дівчинка». Моральні цінності в поезії. Зовнішня й духовна краса людини.
Пол Гелліко. «Сніжний гусак». Поняття про новелу як літературний жанр, її характерні ознаки, різновиди. Одвічний зв’язок людини й природи в новелі.
Гектор Мало. «В сім'ї». Образ дівчинки-сироти Перріни. Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості. Віра у внутрішні можливості людини,  подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. Утвердження сімейних цінностей у романі.
Теорія літератури. Новела. Поглиблення поняття про роман.

Учень (учениця):
знає основні відомості про життя і творчість письменників;
виразно читає твори (фрагменти або цілісно), виявляє емоційне враження від прочитаного, пояснює своє ставлення;
висловлює власне судження щодо подій і образів, підтверджує свою думку цитатами з тексту;
переказує текст (у частинах або цілісно) з виявленням особливостей сюжету (епічного або ліричного);
характеризує образи персонажів, виявляє в них ключові риси, національний і загальнолюдський зміст;
порівнює образи героїв прочитаних творів, виявляє схожість і відмінності між ними;
вирізняє у прочитаних текстах художні засоби створення образів персонажів, встановлює функції засобів образотворення;
характеризує образ автора і засоби вираження авторської позиції;
визначає види і функції пейзажу у прочитаних творах (розкриття  образів, національного колориту, авторської позиції, ідеї);
дає визначення жанру новели, виявляє її характерні ознаки у творі «Сніжний гусак»;
розрізняє за змістом різновиди новел (психологічну, філософську, фантастичну та ін.)
ІІІ
6


МАЙБУТНЄ У ДЗЕРКАЛІ ЛІТЕРАТУРИ
Рей Бредбері. «451 градус по Фаренгейту». Роздуми про майбутнє літератури як виду мистецтва. Розуміння сутності освіченості людини в сучасному світі. Утвердження сили людського інтелекту, самостійності мислення, творчої уяви, моральних цінностей.
Колін Бейтмен. «Титанік 2020». Пригоди підлітка Джиммі в морі й на суші. Причини загибелі Цивілізації. Філософські роздуми щодо майбутнього людства.
Еммі Лейбурн. «Монумент 14». Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості. Здатність вижити в екстремальних умовах. Людяність і співчуття у творі. Образи сучасних підлітків.  
Теорія літератури. Поглиблення понять про роман, повість, фантастику. Підтекст.
Учень (учениця):
виразно читає художні тексти, емоційно сприймає, висловлює враження від прочитаних творів;
розкриває історичні, моральні, філософські проблеми у творах письменників, актуальність проблематики оповідань для сьогодення;
розповідає про основні факти життя і творчості митців; 
вирізняє напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їх значення для розкриття образів персонажів;
аналізує образи персонажів: їх характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, динаміку, засоби створення (художня деталь, символи та ін.);
знаходить у прочитаних творах символи, виявляє їх прихований зміст, множинність трактування;
висловлює власне ставлення до порушених у творах філософських і моральних проблем;
розкриває підтекст окремих епізодів творів.

IV
12

КАЛЕЙДОСКОП ФЕНТЕЗІ
Дешнер Джеймс. «Щоденник загадкових листів». Поєднання реального й фантастичного у творі. Втілення ідеї про  моральну справедливість. Моральний вибір Тіка.
Гаррі Кілворт. «Головоломка». Віртуальна подорож підлітка Макса на таємничий острів Кранту. Захоплюючі пригоди, шпіонські ігри та перше кохання.
Андрій Жвалевський, Євгенія Пастернак. «Час завжди хороший». Філософські роздуми про час і простір. Образи минулого й сучасного у творі. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості. 
Теорія літератури. Поглиблення поняття про фентезі як жанр сучасної літератури, точку зору.
Учень (учениця):
дає визначення жанру «фентезі», виявляє його характерні ознаки  на прикладі прочитаних творів;
знає про історію виникнення і формування жанру у зарубіжній літературі, видатних представників жанру фентезі;
розповідає про ключові віхи життя і творчості письменників, називає їх найвідоміші книги, причини популярності серед різних поколінь;
висловлює враження від прочитаних творів письменників, розповідає про своїх улюблених героїв;
виявляє особливості сюжету і композиції прочитаних творів;
характеризує образи персонажів (Макс, Тік та ін.), порівнює образи підлітків у прочитаних творах;
розуміє поняття «точка зору», виявляє у творах різні точки зору (персонажів, оповідача) на події, зіставляє їх;
характеризує духовно-емоційний світ головних героїв повістей, зміни їхніх внутрішніх якостей;
висловлює власні судження щодо персонажів, їхнє ставлення до світу;
визначає теми, провідні мотиви, ідеї в прочитаних творах;
називає символи у повістях митців, розкриває їх зміст, функції у творах;
висловлює власне судження про втілення героїв фентезі засобами кіномистецтва;
висловлює враження від прочитаних творів, інтерпретує  їх. 
розповідає про твори сучасних авторів, які привернули його увагу, пояснює свої уподобання.

1
ПІДСУМКИ
Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.




Учень (учениця):
знає авторів і відомих українських перекладачів творів зарубіжних письменників, що вивчалися протягом року;
аналізує й інтерпретує художні твори (окремі компоненти й цілісно (малі жанри – вірші, легенди, новели);
знає визначення основних літературознавчих понять, що вивчалися протягом 5-7 класу, застосовує їх у процесі аналізу й інтерпретації тексту;
визначає жанрові ознаки, форми оповіді (від 1-ої чи 3-ої особи) у творах, що вивчалися протягом року;
демонструє вміння зіставляти оригінали й переклади творів (на окремих рівнях – тематики, образів, мовних особливостей та ін.), а також порівнювати твори різних видів мистецтва, твори українських і зарубіжних авторів (в окремих аспектах – теми, ідеї, образи, жанри та ін.).


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
5 клас

Кіль
кість годин
Назва розділів, тем
Форма роботи
Форма контролю
1
1
Вступ
Лекція.
2
7
Казковий дивосвіт
Інсценізація.
Творча робота.
3
4
На струнах поезії
Створення поезій.

4
10
Мандруючи країною дитинства
Створення мультимедійної
презентації.
Захист мультимедійної
презентації.
5
12
Калейдоскоп фентезі
Створення фанфікшн.

6
1
Підсумки
Створення проектів (протягом року).
Захист проектів.

35
Усього

6 клас

Кіль
кість годин
Назва розділів,
тем
Форма роботи
Форма контролю
1
1
Вступ
Лекція.
2
6
Відлуння старовини в дзеркалі сучасності
Складання анкети літературних героїв.
Вікторина.
3
7
Доброта – краса душі людської
Літературний диктант.





4
8
Незвичайні пригоди або світ Навиворіт
Створення мультимедій-ної презентації.
Захист мультимедійної
презентації.
5
12
Калейдоскоп фентезі
Створення фанфікшн.

6
1
Підсумки
Створення проектів (протягом року).
Захист проектів.

35
Усього

7 клас

Кількість годин
Назва розділів, тем
Форма роботи
Форма контролю
1
1
Вступ
Лекція.
2
8
Минуле через призму сучасності. Легендарні постаті
Написання листа улюбленому героєві (автору).
Письмова робота.
3
7
Людина – це обов’язок, не титул
Літературний диктант.
Письмова робота.
4
6
Майбутнє у дзеркалі літератури
Створення мультимедійної
презентації.
Захист мультимедійної
презентації.
5
12
Калейдоскоп фентезі
Створення фанфікшн.
Письмова робота.
6
1
Підсумки
Створення проектів
(протягом року).
Захист проектів.

35
Усього



ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.           Галицких А. А. Образовательная программа гимназии // Школьные технологи. – 2002. – № 15. – С. 191-210.
2.  Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с.
3. Горский В. А., Сулейманова З. З., Чупанов А. Х. Организационно-педагогические требования к содержанию образовательных программ // Дополнительное образование. – 2005. – № 3. – С. 11-15.
4. Ермаков Д. С. Элективные курсы для профильного обучения // Педагогика. – 2005. – № 2. – С. 36-41.
5. Загвязинский В. И. Учебный план, программы, ученики //
Загвязинский В. И. Учитель как исследователь. – М., 1980. – 86 с.
6. Ильясов И. И., Галатенко Н. А. Проектирование курса обучения по учебной дисциплине. – М., 1994. – 113 с.
7.  Кабан Л. В. До проблеми написання авторської навчальної програми // Початкова школа. – 2003. – № 11. – С. 15-20.
8. Кабан Л. В. Проводимо експертизу авторської програми // Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу у закладах освіти Київщини в 2004-2005 навчальному році / За ред. Н.І.Клокар. – Біла Церква, 2004.
9. Кабан Л. В. Методичний супутник творчого вчителя. – Біла Церква : КОІПОПК, 2014 – 104 с.
10. Кабан Л. В. Рекомендації щодо розробки авторської (адаптованої) програми навчального курсу // Інформаційно-методичний збірник управління освіти і науки Київської обласної державної адміністрації та КОІПОПК. – 2003. – № 5 (31). – С. 35-36.
11. Каспаржак А. Г., Иванова Л. Ф. Схема разработки программы авторского курса по выбору (для предпрофильной подготовки в 9-х классах) // Практика административной работы в школе. – 2003. –№ 6. – С. 10-13.
12. Каспаржак А. Элективные курсы: типология и задачи // Директор школы. – 2006. – № 3. – С. 53-57.
13. Кизенко В. І., Мальований Ю. І., Соф’янц Е. М. Шкільний освітній компонент: сутність, функції, реалізація. – Донецьк, 1999. – 72 с.
14. Кизенко В. І. Факультативні курси в структурі профільного навчання // Освіта і управління. – 2006. – Т. 9. – № 3-4.
15. Кларин Н. В. Инновации в обучении / Н. В. Кларин.  – М., 1997. – 67 с.
16. Лебедев О. Н. Разработка образовательных программ как управленческая задача // Народное образование. – 1999. – № 7-8. – С. 178 – 183.
17. Лернер П. С. Инновационные факультативне курсы как средство личностного ориентирования профессионального образования // Школьные технологи. – 2005. – № 5. – С. 96-105.
18. Лобок А. Рекомендации по разработке и совершенствованию образовательных программ по направлениям инновационной деятельности // Школьное планирование. – 2003. – № 3. – С. 4-49.
19. Логинова Л. Г. Методика работы над авторской образовательной программой // Методист. – 2004. – № 5. – С. 52-56.
20. Майоров А. Н. Тесты школьных достижений: конструирование; проведение, использование. – СПб., 1996. – 46 с.
21. Моисеев  А. М., Моисеева О. М. Перечень вопросов, которые необходимо рассмотреть при разработке и оценке инновационных учебных програм  / Практика административной работы  в школе. – 2003. – № 3. – С. 19-20.
22. Новикова Т. Г. Теоретические подходы к технологии экспертизы инновационных проектов // Школьные технологии. – 2002. – № 1. – С. 161-169.
23. Сиденко А. Как стать автором педагогической разработки,  учебно-воспитательных программы, доклада на педсовете // Сельская школа. – 2005. – № 1. – С. 10-14.
24. Сиденко А. С. Авторская разработка: вопросы, на которые необходимо ответить её создателю // Директор школи. Україна. – 2001. – № 7. – С. 76-83.

НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ
Адреси електронних бібліотек

1. Безкоштовні електронні бібліотеки на AllBest.ru [Електронний ресурс]. - Режим доступу : allbest.ru/libraries.htm
2. Бібліотека російських електронних бібліотек [Електронний ресурс]. - Режим доступу : orc.ru/liblib/liblist 
3.  Бібліотека М. Мошкова [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : Lib.Ru Найпопулярніша електронна бібліотека. Проза, переклади, поезія, фантастика, детективи, історія та ін. Щоденне поповнення. Повні тексти творів. Алфавітний каталог.
4. Бібліотека СЕРАНН [Електронний ресурс]. - Режим доступу : serann.ru Електронна бібліотека російської та зарубіжної літератури різних жанрів. Надається можливість скачувати тексти творів. Пошук за автором, назвою, жанром.
5. Бібліотека LIB.KM.RU [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : lib.km.ru  Художня, історична література, книги з медицини, психології та релігії, наукові та навчальні видання, довідкова література.
6. Бібліотека-Online [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : bestlibrary.ru Велика електронна бібліотека + книжковий магазин. Тисячі текстів, щоденне поновлення.
7. Бібліотека української літератури [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ukrlib.com.ua
8. Бібліотека української поезії [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
poetry.uazone.net Українцям Всесвіту — невмирущі поетичні скарби нашої мови.
9. Вєда [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : kr.ua-ru.net Студентська електронна наукова бібліотека України та Росії.
10.Велике задзеркалля [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : cleao.narod.ru Представлено психологічні портрети великих, знаменитих чи просто відомих історичних особистостей, починаючи від цариці Древнього Єгипту Нефертіті й до героїв нашого століття.
11. Велика Одеська Бібліотека [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : book.od.ua
12. Віртуальна бібліотека аспіранта [Електронний ресурс]. - Режим доступу : ukrdiser.com
13. Електронна бібліотека "BestBooks" [Електронний ресурс]. -   Режим доступу : bestbooks.ru
14. Електронна бібліотека України [Електронний ресурс]. - Режим доступу :
lib.com.ua
15. Народна бібліотека України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : biglib.com.ua
16. Проект "Воєнна література" [Електронний ресурс]. - Режим доступу : militera.lib.ru Мемуари, щоденники та листи, біографії, дослідження, воєнна історія, устави та закони.
17. Українcька бібліотечка UA Zone [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : library.org.ua  Кілька сотень україномовних творів.
18. Читалка - студентська електронна бібліотека [Електронний ресурс]. - Режим доступу : chitalka.info  Безкоштовні електронні підручники онлайн.
19. Державна бібліотека України для дітей (Київ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.chl.kiev.ua
20. Державна бібліотека України для юнацтва (Київ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrlibworld.kiev.ua/uni/
21. Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н .К. Крупської  [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://library.donetsk.ua
22. Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.library.online.kr.ua/
23. Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. - Режим доступу :  http://lib-gw.univ.kiev.ua
24. Наукова бібліотека Львівського національного університету імені   Івана Франка [Електронний ресурс]. - Режим доступу :  http://www.f ranko.Iviv.ua/library/
25. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ) [Електронний ресурс]. -   Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/
26. Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  http://www.ognb.odessa.ua/
27. Публічна бібліотека ім. Лесі Українки (Київ) [Електронний ресурс]. - Режим доступу :   http://lucl.lucl.kiev.ua
28. Корнилова М. В. Технология разработки учебных программ //[Електронний ресурс]. -  Режим доступу : http:// www.edu.tomsk.ru