АБЕТКА З ТЕОРІЇ
ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЕПОС:
навчальна програма
факультативного курсу
для учнів 5класу
Симонова Валентина
Павлівна,
учитель зарубіжної літератури
Славутицької загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 3
Славутицької міської
ради
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Опанування будь-яких теоретичних
знань тільки тоді може бути ефективним, коли вони стають засобом самого процесу
мислення та основою продукування нових ідей. Теоретичне мислення є опорою
розумового розвитку дитини, морально-етичних вподобань та переконань,
естетичного смаку та базою ціннісних переконань. Водночас розвиток теоретичного
мислення примушує дитину знаходити йому застосування шляхом розв’язання
складних, розумово та інтелектуально напружених завдань та ситуацій, що в свою
чергу дає учню незрівняний досвід та наступну сходинку для розвитку розумових
та духовних сил.
Теоретичним підґрунтям ідеї даної
програми є висновки школи розвивального навчання (система Д.Ельконіна – В.
Давидова) про здатність молодших школярів опанувати складні теоретичні поняття
та використовувати їх під час навчання.
Необхідно зазначити, що для
сучасної літературної освіти характерна неузгодженість між необхідністю дати
учням оптимальний об’єм теоретичних знань та недостатньою увагою щодо
практичного (і тривалого) використання набутих знань (так звана «прірва між
теорією та практикою»).
Особливий акцент у змісті
програми зроблено на практичне використання набутих теоретичних знань шляхом
написання художніх текстів різних жанрів та різного обсягу, що є ознакою
діяльнісного та особистісно зорієнтованого підходу і відповідає сучасним
вимогам до організації навчального процесу, визначеними Державним стандартом
базової і повної загальної середньої освіти.
Вивчення даного факультативного
курсу тісно пов’язано з такими предметами як українська мова, українська література та
зарубіжна література.
Програма адресована учням 5
класу, які на уроках української та зарубіжної літератур вивчають фольклорні та
літературні казки, а також малі жанри епосу.
У зв’язку з цим метою
вивчення даного курсу є створення умов для практичного застосування набутих
знань із теорії літератури у процесі створення (усного вигадування або
написання) власних текстів художнього стилю.
У ході реалізації мети
вирішуються завдання:
- ознайомити учнів із зародженням та розвитком європейської народної та літературної казки;
-
формувати систему літературознавчих понять та
літературних знань, яка дозволяє розрізняти та класифікувати художні тексти за
їх жанровою основою;
-
удосконалювати мовні та мовленнєві знання і вміння щодо
створення писемних зв’язних висловлювань;
-
створити основу для розуміння відмінностей між епічними
жанрами, а саме казкою, оповіданням, билиною, а також літературознавчого
аналізу художнього твору.
Зміст програми складено за
концентричним принципом.
Програма передбачає проведення
традиційних уроків. Особливе місце в оволодінні даним курсом відводиться на
самостійну домашню роботу із написанням власних творів (оповідань, казок,
билин).
Курс завершується заліком, до
якого учні мають підготувати власні художні тексти, презентувати їх, а також
узяти участь в аналізуванні творів однокласників.
Програма розрахована на 17 годин
навчального часу з періодичністю 0,5 годин на тиждень. Зважаючи на необхідність
адаптації п’ятикласників до умов основної школи, рекомендуємо організувати
заняття за даною програмою в ІІ семестрі.
У результаті вивчення
програмового матеріалу учень матиме уявлення про характерні ознаки малих жанрів
епосу, знатиме відмінність між фабулою та сюжетом художнього твору, визначення
художнього простору та художнього часу, вмітиме застосовувати сюжетні події для
створення власних творів.
Після вивчення факультативного курсу учні знатимуть:
·
зміст понять «фольклорна казка», «літературна казка»,
«фабула», «сюжет», «композиція», «художній час», «художній простір»;
·
класифікацію фольклорних казок;
·
класифікацію художніх образів фольклорних та літературних
казок;
·
характерні ознаки фольклорної казки;
·
характерні ознаки билини;
·
характерні ознаки оповідання як жанру літературного
епосу;
·
постійні функції персонажів чарівної казки.
Після вивчення факультативного курсу учні вмітимуть:
·
розрізняти фольклорну та літературну казку;
·
розрізняти три типи фольклорних казок;
·
розрізняти фольклорну казку та билину з казковими
елементами;
·
наводити приклад фольклорної казки кожного з типів: казки
про тварин, чарівної казки та побутової казки;
·
наводити приклад літературної казки;
·
визначати жанр художнього тексту відповідно до переліку
головних особливостей казки, билини чи оповідання;
·
находити в прочитаних казках постійні функції казкових
персонажів відповідно до класифікації В.
Проппа;
·
находити казкові елементи в казкових оповідання та
казкових повістях;
·
вигадувати власні творчі проекти (за класифікацією
В.Проппа).
ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
17 год. на рік, 0,5 год. на тиждень
ІІ семестр 17 год., 1 год. на тиждень
№ теми
|
Зміст програмового матеріалу
|
Вимоги до рівня підготовки
учнів
|
1
|
Епічний спосіб відображення людини та світу.
|
Учень (учениця):
називає в прочитаних казках та оповіданнях художні образи та головні події;
створює власний художній образ;
складає із подій сюжетну лінію власного твору (усно або письмово).
|
2
|
Казка як вид фольклорного епосу. Принципи поділу казок на групи. Казковий
елемент, мотив, сюжет. Казки, в яких переважають фантастичні елементи (казки
про тварин та чарівні казки). Казки, в яких послаблений фантастичний елемент
(побутові казки та анекдоти). Казки про тварин (птахів, рослин, комах). Казки
про предмети та речі («Колобок»). Літературні казки про предмети та речі (казки Х. К. Андерсена). Головні казкові мотиви у
казках про тварин та предмети.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Вигадування казкових
історій, в яких замість звичного головного героя введено вигаданий новий
персонаж. Вигадування художнього образу під час складання «Казки про
чудовиська», «Казки за змішаними образами», «Казки про улюблені іграшки» (за
вибором учнів).
|
Учень (учениця):
називає героїв казок про тварин, героїв побутової казки, героїв чарівних казок;
розрізняє героїв чарівної та побутової казки;
розрізняє казки про тварин та чарівні казки, чарівні та побутові казки;
розрізняє фольклорну та літературну казку;
наводить приклади різних видів фольклорних казок;
знає зміст казки про тварин, чарівної казки, побутової казки;
створює власний художній образ і називає події, обумовлені завданням розкриття створеного образу;
складає із подій сюжетну лінію власного твору (усно або письмово).
|
3
|
Особливості літературної казки у порівнянні з фольклорною. Фольклорні та
літературні джерела казок О. С. Пушкіна. Повість та оповідання як малі жанри
літературного епосу. Казкові елементи в повістях М. В. Гоголя із збірника
«Вечори поблизу Диканьки»).
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Складання власної казки
або власного оповідання («Короткі історії», «Біном фантазії», «Казка за
аналогією) (за вибором учнів).
|
Учень (учениця):
називає казкові елементи в прочитаних творах літературного епосу (повістях М. В.
Гоголя із збірника «Вечори поблизу Диканьки»);
розпізнає оповідання та повість як малі жанри літературного епосу;
створює власну казку або коротке оповідання за аналогією.
|
4
|
Ідеї В. Я. Проппа про незмінність
функцій (дій) дієвих осіб народних казок. Казка як оповідання з постійними
фабульними елементами (31 функція персонажу).
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Складання власних
історій з опорою на усталені функції дієвих осіб в так званих «картах Проппа»
(варіант із 31-ої карти).
|
Учень (учениця):
переказує сюжет прочитаної казки з опорою на список постійних функцій казкових
персонажів (за «картами Проппа»);
використовує частину «карт Проппа» для вигадування власних казкових історій.
|
5
|
Взаємозв’язок фабули та сюжету художнього твору. Розповідь, опис,
характеристика, пряма мова персонажу, авторські роздуми, ліричні відступи,
вставні епізоди тощо як найпростіші одиниці композиції епічного твору (казки
або оповідання). Повтор як характерна ознака у розвитку сюжету чарівної
казки. Трьохступенева побудова сюжету народної казки.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Складання серіалу про
вибраного учнями казкового персонажу (із використанням карт Проппа).
|
Учень (учениця):
визначає зміст понять «фабула» та «сюжет»;
знаходить розповідь та пряму мову персонажів в композиції прочитаних фольклорних казок;
розуміє ускладнену композицію літературної казки у порівнянні з фольклорною;
знає особливості побудови сюжету казки;
використовує триступеневу побудову казкового сюжету під час вигадування власних
казкових історій.
|
6
|
Спостереження за композицією прочитаних творів та знаходження усталених
подій, які трапляються з героями,
композиція текстів пригодницького характеру (Марк Твен. «Пригоди Тома
Сойєра», «Принц і жебрак», М. Гоголь. «Майська ніч, або Утоплена», «Ніч перед
Різдвом» тощо).
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Складання власних
історій з опорою на усталені функції дієвих осіб у так званих «картах Проппа»
(варіант із 31 карти або з 20 карт).
|
Учень (учениця):
знаходить постійні функції казкових героїв в композиції прочитаних літературних
творів пригодницького характеру;
вигадує власні пригодницькі історії з опорою на повний список або окремі «карти
Проппа».
|
7
|
Боротьба добрих і злих сил та перемога добра як ідейне завдання казки.
Ідейне завдання билини. Конфлікт як основа
організації сюжету епічного твору.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Варіанти розв’язання
моральних проблем в знайомих казках (на прикладі фольклорної казки
«Морозко»). Вигадування та складання
нових продовжень знайомих казок або оповідань («Казка продовжується», «Казка
по-новому»).
|
Учень (учениця):
розподіляє казкових героїв як носіїв протилежних сил;
визначає основний конфлікт казкового сюжету прочитаних творів;
визначає основний конфлікт билинного сюжету;
створює нові казкові епізоди в знайомих казкових сюжетах як нові варіанти
розв’язання конфлікту.
|
8
|
Групи чарівних казок відповідно до дієвих осіб (казки про боротьбу героя
з чарівним супротивником (змієм); казки про пошук та визволення з полону або
від чаклунства нареченого (нареченої); казки про чарівного помічника; казки
про чарівний предмет, який допомагає досягти мети.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Складання власних казок
з опорою на вибіркові усталені функції дієвих осіб
в так званих «картах Проппа».
|
Учень (учениця):
наводить приклад казки про боротьбу героя з чарівним супротивником;
наводить приклад казки про пошук або визволення з полону або від чаклунства
нареченого (нареченої);
наводить приклад казки про чарівного помічника;
наводить приклад казки про чарівний предмет, який допомагає досягти мети;
складає (усно чи письмово) власні казкові історії за одним із вказаних сюжетів.
|
9
|
Герой та антагоніст в народній казці. Незмінність їх моральних та
фізичних якостей. Дві категорії позитивних героїв (герої-богатирі та
герої-дурники («іронічні щасливчики»).
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Вигадування казок в
ситуації, коли знайомі казкові герої набувають протилежних якостей (пасербиця
ледача та пихата, а мачуха працьовита і турботлива; Червона Шапочка зла, а
вовк – добрий і т.п.). Вигадування казок в ситуації, коли головні герої
набувають нових рис («Казка за знаком Зодіаку»).
|
Учень (учениця):
називає фольклорні та літературні казки із головним героєм-богатирем та головним
героєм-дурником;
визначає фізичні та моральні якості героїв казок про тварин, чарівних казок та
побутових казок;
створює власні казкові історії з героями, які набувають нових або
протилежних моральних та фізичних
якостей.
|
10
|
Система образів чарівних казок: герої, героїні, їхні вороги, чарівні
помічники та чарівні предмети. Героїні як народний ідеал краси, розуму,
доброти, сміливості.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Створення колажу із
казок, коли герої іншої казки виконують функції чарівного помічника або
ворога, а предмети з інших казок використовуються як чарівні.
|
Учень (учениця):
розпізнає серед казкових образів прочитаних казок чарівних помічників та чарівних
предметів;
називає фольклорні та літературні казки із позитивними (ідеальними) жіночими
образами;
створює власну казкову історію із використанням чарівних помічників або чарівних
предметів.
|
11
|
Композиційні засоби чарівної казки: формули приказок, зачинів, оповіді та
кінцівки (закінчення). Казковий зачин як експозиція.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Запам’ятовування
формул приказок, зачинів та закінчень під час створення власних казок
(«Казковий серіал», «Казка від прислів’я», «Казка за жартівливим запитанням»,
«Біном фантазії») (за вибором учня).
|
Учень (учениця):
називає найуживаніші формули приказок, зачинів та закінчень фольклорних казок;
називає казки, де вони використані;
створює власну казкову історію із використанням казкових формул.
|
12
|
Билина як героїчна пісня. Наслідування билинами окремих казкових образів,
сюжетів, мотивів. Гіперболізація як прийом зображення богатиря. Засоби
уповільнення сюжетного руху билини.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Вигадування власного
сюжету про пригоди одного з богатирів за аналогією до прочитаних героїчних
пісень про Іллю Муромця, про Садка, про Святогора тощо.
|
Учень (учениця):
називає казкові елементи в героїчних піснях про богатирів;
розпізнає билинні події із гіперболізацією;
знає засоби уповільнення сюжетної дії билини;
створює власну історію билинного змісту за аналогією або із введенням нового
персонажу в знайомий сюжет.
|
13
|
Художній час та художній простір в жанрах літературного епосу та
фольклорного епосу. Формули зачинів із зазначенням казкового хронотопу.
Художній час оповідання як співвідносний з історичним часом. Художній простір
оповідання як співвідносний з географічним простором.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Вигадування та переказ
казкового сюжету, перенесеного в сучасність (художній час – 20 або 21
століття, художній простір – один з міст-мегаполісів або міст – культурних
центрів).
|
Учень (учениця):
пояснює різницю між хронотопом фольклорного епосу та хронотопом літературного епосу;
знаходить посилання на художній час та художній простір у прочитаних творах
фольклорного та літературного епосу;
створює власний твір за знайомим сюжетом, але зміненим хронотопом.
|
14
|
Повторення та узагальнення набутих знань. Перелік характерних ознак
народної казки. Перелік характерних ознак героїчної пісні (билини). Перелік
характерних ознак оповідання у порівнянні з казкою.
Ситуація практичного застосування набутих теоретичних знань. Презентація власних
творчих робіт. Участь в обговоренні переваг творчих робіт однокласників
|
Учень (учениця):
знає характерні ознаки казкового та билинного тексту;
доводить жанрову специфіку власної казкової історії;
бере участь в обговоренні особливостей системи образів, композиції творів, вигаданих
однокласниками.
|
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
№
|
Кількість годин
|
Назва розділів, тем
|
Форма роботи
|
Форма контролю
|
1
|
1
|
Епічний спосіб відображення людини та світу.
|
Робота в парах та групах, евристич-
на бесіда, творчі завдання.
|
|
2
|
1
|
Принципи поділу фольклорних казок на групи.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
3
|
1
|
Особливості літературної казки у порівнянні з фольклорною.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
Написання власних творів: казки про чудовисько, про улюблені іграшки;
казки зі змішаними образами, казки за аналогією (за вибором учня).
|
4
|
1
|
Незмінність функцій (дій) дійових осіб народних казок (31 функція
персонажу за В.Я.Проппом).
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
5
|
1
|
Взаємозв’язок фабули та сюжету художнього твору (казки чи оповідання).
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
6
|
2
|
Спостереження за композицією прочитаних творів та знаходження усталених
подій, які трапляються з героями,
композиція текстів пригодницького характеру (Марк Твен. «Пригоди Тома
Сойєра», «Принц і жебрак», М. Гоголь. «Майська ніч, або Утоплена», «Ніч перед
Різдвом» тощо).
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
Написання власних творів: казки або серіалу з казок за «картами Проппа»
(за повним або скороченим списком), оповідання пригодницького характеру (за
вибором учня).
|
7
|
1
|
Конфлікт як основа організації сюжету. епічного твору.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
8
|
2
|
Групи чарівних казок відповідно до дієвих осіб.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
Написання власної казки за вибраним казковим сюжетом за допомогою «карт
Проппа».
|
9
|
1
|
Герой та антагоніст в народній казці.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
10
|
2
|
Система образів чарівних казок: герої, героїні, їхні вороги, чарівні
помічники та чарівні предмети.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
Написання власних творів наступних жанрів: «колаж із казок», «казка з
продовженням», «казка за знаком Зодіаку» (за вибором учня).
|
11
|
1
|
Композиційні засоби чарівної казки: формули приказок, зачинів, оповіді та
закінчення.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
12
|
1
|
Наслідування билинами окремих казкових образів, сюжетів, мотивів.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
|
13
|
1
|
Художній час та художній простір в жанрах літературного епосу та
фольклорного епосу.
|
Робота в парах та групах, евристич-на бесіда, творчі завдання.
|
Написання власних творів: казки від прислів’я, казки за жартівли-
вим запитанням, казки із зміненим хроното-
пом, богатирсь-
кої історії (за вибором учня).
|
14
|
1
|
Повторення та узагальнення набутих знань. Перелік характерних ознак
казки, билини, оповідання.
|
Урок-захист.
|
Захист власного твору у вигляді казки або оповідання.
|
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Бандура О. Теорія літератури в тезах,
дефініціях, таблицях [Текст] : навчальний довідник / О. Бандура, Г. Бандура. –
К.: Шкільний світ, 2008. – 128 с. –
(Бібліотека «Шкільного світу»).
2. Богомолова Е. И. Методическое пособие для
преподавателей литературы подготовительных отделений вузов [Текст] / Е. И.
Богомолова, Т. К. Жаров, М. М. Клочихина. – М. : Высшая школа, 1973. – 384 с.
3. Волощук Е. Технэмайевтике: Теория и практика
анализа литературного произведения [Текст] / Е. Волощук, Б. Бегун // Тема. – 1977. – № 1/2. – 248 c.
4. Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах
[Текст] / автор-укладач Ю. І. Ковалів. –
К.: ВЦ «Академія», 2007. – 445 с.
5. Літературознавчий словник-довідник [Текст] / Р.
Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. – К. : ВЦ «Академія», 1997. – 752 с. (Серія
«Notabene»).
6. Морохин В. Н. Прозаические жанры русского
фольклора [Текст]. Хрестоматия: Учеб. пособие для филол. специальностей / В. Н.
Морохин. – М. : Высш. шк., 1983. – 303 с.
7. Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової
літератури в середніх навчальних закладах [Текст] : Підручник / Л. Ф.
Мірошниченко – К.: Видавничий дім «Слово», 2010. – 432 с.
8. Програми курсів за вибором і факультативів зі
світової літератури. 8-11 класи [Текст]. Книга 1 / за заг. ред..: К. В.
Таранік-Ткачук, І. П. Дворницької. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. – 336 с.
9. Русская народная поэзия. Эпическая поэзия
[Текст] : Сборник / Вступ. Статья, предисл. к разделам, подг. текста, коммент.
Б. Путилова. – Л.: Худож. лит., 1984. – 440 с. : ил.
10. Словник художніх засобів і тропів [Текст] /
автор-укладач
В. Ф. Святовець. – К.: ВЦ «Академія», 2011. – 176
с. (Серія «Notabene»).
11. Федоров О. И. Основы теории литературы [Текст]
: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений : В 2 ч. – М. : Гуманит. изд. Центр
ВЛАДОС, 2003. – Ч. 1 : Литературное творчество и литературное произведение. –
272 с.
12. Федоров О. И. Основы теории литературы [Текст]
: Учеб. пособие для студ. высш. учеб.
заведений: В 2 ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Ч.2 : Стихосложение
и литературный процесс. – 240 с.
13. Зубенко Олена. Співвідношення літературної та
фольклорної казки [Електронний ресурс] / О. Зубенко // Електронний архів
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. -
Режим доступу : http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/1771/1/Zubenko.pdf - Назва з екрану.
14. Родари Дж. Грамматика фантазии. Введение в
искусство придумывания историй [Електронний ресурс] / Дж. Родари // Электронная
библиотека bookz.ru – Режим доступу : http://bookz.ru/authors/djanni-rodari/fantasia/1-fantasia.html - Назва з екрану.
15. Фесюкова Л. Б. Воспитание сказкой [Електронний
ресурс] / Л. Б. Фесюкова // Книжный архив klex.ru. – Режим доступу : http://www.klex.ru/qf - Назва з екрану.
16. Фольклорная сказка [Електронний ресурс] /
Бесплатный сервис для онлайн публикации, конвертации, хранения, чтения,
скачивания, обмена и продажи документов
DocMe. - Режим доступу : http://www.docme.ru/doc/521688/fol._klornaya-skazka - Назва з екрану.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ УЧНІВ
Фольклорні казки
1.
Василиса Прекрасная [Текст] // Русские сказки: Из
сборника А. Н. Афанасьева / Сост., послесл. и словарь малоупотреб. и обл. слов
В. П. Аникина. – М. : Худож. лит., 1987. – С. 55-63.
2.
Кот, петух и лиса [Текст] // Русские сказки: Из сборника
А. Н. Афанасьева / Сост., послесл. и
словарь малоупотреб. и обл. слов В. П. Аникина. – М. : Худож. лит., 1987. – С. 17-18.
3.
Мудрая дева [Текст] // Русские сказки : Из сборника А. Н.
Афанасьева / Сост., послесл. и словарь малоупотреб. и обл. слов В. П. Аникина.
– М. : Худож. лит., 1987. – С. 269-271.
4.
Сказка об Иване-царевиче, жар-птице и о сером волке
[Текст] // Русские сказки : Из сборника
А. Н. Афанасьева / Сост., послесл. и словарь малоупотреб. и обл. слов В. П.
Аникина. – М. : Худож. лит., 1987. – С. 117-128.
5.
Царевна-лягушка [Текст] // Русские сказки : Из сборника
А.Н. Афанасьева / Сост., послесл. и словарь малоупотреб. и обл. слов В. П.
Аникина. – М. : Худож. лит., 1987. – С. 233-235.
Літературні казки
1.
Андерсен Х. К. Новое платье короля [Текст] / Х. К. Андерсен // Сказки, рассказанные для
детей. – Одесса : Маяк, 1993. – С. 74-78.
2.
Грімм Я. Білосніжка [Текст] / Я. Грімм, В. Грімм // Казки.
– К. : Школа, 2004. – С. 106-117.
3.
Ершов П. Конек-Горбунок [Текст] / П. Ершов. – М. : Малыш,
1990. – 127 с.
4.
Паустовский К. Г. Теплый хлеб [Текст] / К. Г. Паустовский
// Литература. Учеб. хрестоматия для 5 кл. сред. шк. в 2 ч. Ч.2. – М. : Просвещение,
1992. – С. 4-11.
5.
Перро Ш. Казки [Текст] / Ш. Перро. – К. : Веселка, 1980.
– 79 с.
6.
Пушкин А. С. Сказка о мертвой царевне и семи богатырях
[Текст] / А. С. Пушкин // Сказки русских
писателей. – Ростов-на-Дону : Проф-Пресс, 2004. – С. 116-133.
7.
Пушкин А. С. Сказка о рыбаке и рыбке [Текст] / А. С.
Пушкин // Сказки русских писателей. – Ростов-на-Дону : Проф-Пресс, 2004. – С. 109-115.
8.
Пушкин А. С. Сказка о царе Салтане, о сыне его славном и
могучем богатыре князе Гвидоне Салтановиче [Текст] / А. С. Пушкин // Сказки русских
писателей. – Ростов-на-Дону : Проф-Пресс, 2004. – С. 77-108.
9.
Распэ Э. Приключения барона Мюнхаузена [Текст] / Э.
Распэ. – Л. : Дет.лит., 1991. – 111 с. : ил.
10.
Родари Дж. Сказки по телефону [Текст] / Дж. Родари //
Литература. Учеб. хрестоматия для 5 кл. сред. шк. в 2 ч. Ч. 2. – М. : Просвещение, 1992. – С. 49-57.
Оповідання, повісті та романи
1.
Алексин А. Г. Самый счастливый день. Как ваше здоровье?
[Текст] / А. Г. Алексин // Литература. Учеб. хрестоматия для 5 кл. сред. шк. в
2 ч. Ч. 2. – М. : Просвещение, 1992. – С. 143-151.
2.
Гоголь Н. В. Майская ночь, или Утопленница [Текст] /
Н. В. Гоголь // Вечера на хуторе близ Диканьки.
Миргород. –
Х. : Прапор, 1987. – С. 45-68.
3.
Твен М. Принц і жебрак [Текст] : Повість / М. Твен. – Одеса
: Маяк, 1992. – 192 с.
4.
Тургенев И. С. Бежин луг [Текст]: Рассказ : для мл. школ.
возраста / И.С. Тургенев. – К. : Веселка, 1986. – 31 с. : ил.
Билини
1.
Вольга и Микула [Текст] // Былины. – М. : Просвещение,
1993. – С. 70-175.
2.
Добрыня и Алеша Попович [Текст] // Былины. – М.: Просвещение,
1993. – С. 131-139.
3.
Садко [Текст] // Былины. – М. : Просвещение, 1993. – С. 182-197.
