УЧНІВСЬКИЙ
ТВІР ЯК ЗАСІБ СПІЛКУВАННЯ: навчальна програма
факультативного курсу для учнів 8 класу
Укладач:
Горчинська Людмила Миколаївна, методист методичного кабінету
управління освіти виконавчого комітету
Фастівської
міської ради
Пояснювальна записка
Модернізація сучасної освіти передбачає орієнтацію навчання не лише на
засвоєння учнем певної суми знань, але й на розвиток його особистості та
творчих здібностей.
Упровадження факультативного курсу «Учнівський твір як засіб спілкування»
обумовлено тим, що кількість годин із розвитку мовлення, що передбачені
програмою із зарубіжної літератури є недостатньою, а заняття для роботи над
помилками зовсім не передбачені. Тому проблеми розвитку творчих здібностей
учнів, комунікативного підходу до розвитку мовлення вимагають системної роботи
не тільки під час уроків зарубіжної літератури, але й додаткових факультативних
занять.
Даний курс враховує нову структуру літературної освіти, рекомендовано для
вивчення учнями 8 класів.
Головною метою факультативного
курсу є залучення дітей до системної роботи з розвитку мовлення, формування
читацької, мовленнєвої та загальної культури, комунікативних і соціальних
компетентностей, виховання поваги до скарбів людства, створення умов для самовизначення та
самореалізації.
Для досягнення цієї мети необхідно:
·
здійснювати комунікативний підхід до розвитку мовлення;
·
формувати уявлення про особливості творів різних жанрів;
·
розвивати вміння висловлювати та аргументувати власну думку;
·
підвищувати мотивацію учнів до креативного вивчення,
аналізу та інтерпретації художнього, наукового та публіцистичного тексту;
·
розвивати усне та писемне мовлення, мислення учнів.
У програмі представлений
"алгоритм словесної дії", визначена логіка усної відповіді та
письмового твору. Значна увага приділяється граматичному оформленню теми твору,
зміст якої та цільове направлення визначають тип мовлення, жанрово-композиційні
особливості, емоційне забарвлення. Перевага надається публіцистичним творам,
які охоплюють такі жанри, як репортаж, інтерв'ю, стаття, нарис, есе.
Програма передбачає проведення нетрадиційних уроків, диспутів, практичних
занять, екскурсій. Для стимулювання творчості вчителя пропонується резервний
час (5 годин), який можна використати для інтегрованих занять, екскурсій,
зустрічей із журналістами,
письменниками, науковцями тощо.
За результатами навчання учні повинні знати:
·
головні вимоги до написання твору;
·
розрізняти типи усних відповідей;
·
значення слова «проблема», сутність терміну «есе»;
·
різні публіцистичні жанри;
·
практично-жанрові принципи фанфіків.
повинні
вміти:
·
аналізувати зміст теми та особливості її оформлення у
вигляді понять і суджень;
·
розкривати головну думку твору;
·
знаходити епіграф;
·
свідомо обирати спосіб оповіді, композицію, жанр, засоби
словесного викладу залежно від теми твору та ставлення до неї.
ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
8 клас
(36 годин, 1 година на тиждень)
№
|
К-ть год.
|
Зміст програмового матеріалу
|
Вимоги до рівня підготовки учнів
|
1
|
1
|
Вступ.
Знайомство з програмою курсу. Вивчення запитів і
пропозицій учнів
|
Учень (учениця):
знає головні вимоги до учнівського твору;
вміє
аналізувати зміст теми та особливості її граматичного оформлення у
вигляді понять, запитань і суджень.
|
2
|
2
|
Усне повідомлення та вимоги до нього.
|
Учень
(учениця):
розрізняє
типи усних відповідей;
дає оцінку, користуючись критеріями
оцінювання усної відповіді.
|
3
|
2
|
Головна думка твору, значення епіграфу.
|
Учень
(учениця):
формулює і
розкриває головну думку твору;
вміє знаходити епіграф.
|
4
|
1
|
Цитування. Основні вимоги та правила його
використання.
|
Учень
(учениця):
використовує цитати відповідно до
обраної теми;
обирає спосіб оповіді, композицію, засоби словесного викладу.
|
5
|
2
|
Бібліографія та анотація.
Типові помилки в оформленні опису джерел.
Анотація та її зміст.
|
Учень
(учениця):
аналізує елементи довідкового апарату
книги;
виділяє характерні ознаки графічного
оформлення вихідних даних у книгах різних років видання;
знає характерні ознаки анотації, визначає її роль в
оцінці книги.
|
6
|
2
|
Відгук на прочитану книгу. Елементи рецензії.
|
Учень (учениця):
висловлює
ставлення до прочитаної книги, судження щодо її ролі та значення для
формування читацьких вражень;
аргументує оцінку художніх особливостей,
використовуючи елементи аналізу (рецензії);
визначає адресата відгуку, завдання,
мету, стиль, форму та заголовок;
пише відгук на прочитану книгу.
|
7
|
2
|
Порівняльна характеристика.
|
Учень
(учениця):
обґрунтовує засади порівняння літературних
героїв, явищ і т. д.;
розкриває
сутність послідовного та паралельного порівняння, їх узагальнення;
складає порівняльну характеристику.
|
8
|
3
|
Твір-роздум проблемного характеру.
Правила використання алгоритму «словесної дії».
|
Учень
(учениця):
розуміє та пояснює значення
слова «проблема»;
обґрунтовує тези, розкриває їхню сутність,
доводить твердження прикладами; аргументує свою точку зору, уникаючи
однозначних відповідей та враховуючи можливості дискусійного характеру
проблеми.
|
9
|
2
|
Есе як засіб розвитку критичного мислення.
|
Учень
(учениця):
розкриває
сутність терміну «есе» та історію його виникнення;
виділяє характерні ознаки довільної
моделі твору; дотримується відповідного алгоритму.
|
10
|
1
|
Стаття в газету.
|
Учень
(учениця):
аналізує
факти та явища як допоміжні засоби;
пояснює причини, встановлює зв'язки
між об'єктами аналізу; акцентує увагу на узагальненнях і висновках, які
привертають увагу до важливої, гострої проблеми, пише статтю в газету.
|
11
|
1
|
Портретний нарис.
|
Учень
(учениця):
уміє відтворити
найбільш характерне в житті, думках, вчинках конкретної людини; розповідає
про факти та події, наводить приклади діяльності героя нарису, розкриває його
індивідуальність;
створює портретний нарис знайомої людини.
|
12
|
2
|
Репортаж і його комунікативні особливості.
|
Учень
(учениця):
розповідає
про події, свідком яких він був;
виділяє те, що найбільше зацікавило;
створює картину події, описує ситуацію.
|
13
|
2
|
Інтерв'ю. Його підготовка,
правила спілкування.
|
Учень
(учениця):
визначає
тему інтерв'ю, формулює питання для підготовки, збирає інформацію про
співрозмовника;
пояснює значення інтерв'ю.
|
14
|
2
|
Фанфік як аматорський твір за мотивами
популярних оригінальних літературних та інших мистецьких творів.
|
Учень
(учениця):
використовує
різні загальноприйняті жанри фанфіків;
знає правила їх оформлення, відтворює
отримані знання щодо особливостей певного жанру фанфіків; використовує практично жанровий
принцип у створенні власного тексту.
|
15
|
2
|
Фейлетон. Засоби комічного.
|
Учень
(учениця):
визначає
засоби комічного;
відтворює дійсність за допомогою
комічних рис, гумористичних діалогів тощо;
пише фейлетон.
|
16
|
2
|
Удосконалення написаного.
|
Учень
(учениця):
аналізує створений рукопис щодо його
змісту, композиції та мови;
читає рукопис уголос із
метою виявлення повторів та
стилістичних помилок;
редагує та удосконалює текст; працює
над удосконаленням твору.
|
17
|
2
|
Узагальнення вивченого
матеріалу.
|
Учень
(учениця):
демонструє
вміння використовувати різні жанри творів, презентуює власні тексти, здійснює
взаємооцінювання і редагування;
здійснює видання збірки кращих
учнівських творів.
|
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
К-ть год.
|
Назва розділів, тем
|
Форма роботи
|
Форма контролю
|
1
|
Вступ. Знайомство з програмою. Вивчення запитів
і пропозицій учнів.
|
Година спілкування.
Анкетування.
|
|
2
|
Усне повідомлення та вимоги до нього. Правила
використання різних типів усних повідомлень та «алгоритму словесної дії».
|
Практична робота.
Створення різних типів усних повідомлень
Самоаналіз усних повідомлень.
|
Взаємо-оцінюва-ння.
|
2
|
Головна думка твору.
Значення епіграфу
Вимоги до оформлення епіграфів.
|
Захист статусів у соціальних мережах Інтернету,
їх аргументація.
Конкурс епіграфів за обраною темою.
|
|
1
|
Цитування. Головні вимоги до його використання.
|
Практична робота. Основні способи цитування.
|
|
2
|
Бібліографія та анотація. Список використаних
джерел.
|
Аналіз зразків анотацій та типових помилок у створенні бібліографічного опису
та електронних джерел.
|
Анотація до улюбленої книги.
|
2
|
Відгук на прочитану книгу, елементи рецензії.
|
Аналіз художнього твору.
Створення усних і письмових відгуків на
прочитані книги.
|
|
2
|
Порівняльна характеристика. Сутність
паралельного або послідовного порівняння.
|
Співставлення або протиставлення людей,
літературних героїв або явищ.
|
|
3
|
Твір-роздум проблемного характеру. Правила
використання «алгоритму словесної дії»:
Я вважаю, що…
Тому що…
Наприклад…
Отже…
|
Аналіз рівня дискусій на форумах і в чатах.
Дебати за обраною темою.
|
Твір-роздум проблемно-го характеру.
|
2
|
Есе як форма розвитку критичного мислення.
Особливості створення есе високого рівня.
|
Створення довільної моделі твору-есе: збирання та
аналіз інформації за обраною темою; висвітлення власної точки зору; викладення
протилежної точки зору.
|
Письмовий твір-есе та його самоаналіз відповідно
до запропоно-ваного алгоритму.
|
1
|
Стаття в газету.
|
Аналіз фактів і явищ як допоміжних засобів,
пояснення причин та встановлення зв’язків між об’єктами аналізу, узагальнення
і висновки, які привертають увагу до
важливої та гострої проблеми.
|
|
1
|
Портретний нарис.
|
Виділення особливих характерних рис у житті,
думках, вчинках конкретної людини; розповідь про факти і події з життя,
наведення прикладів діяльності героя нарису, розкриття його індивідуальності.
|
Створення портретного
нарису
знайомої людини тощо.
|
2
|
Репортаж і його комунікативні особливості.
|
Особливості створення репортажу: розповідь про
події, свідком яких є автор; виділення події, що найбільше зацікавила; створення
картини події; опис ситуації з живими деталями, розмовами тощо.
|
Презентація усного
репортажу.
|
2
|
Інтерв’ю, його підготовка і правила спілкування.
|
Формулювання питань для інтерв’ю; збір
інформації про співрозмовника; правила спілкування; підготовка інтерв’ю до
друку, для радіо або телебачення.
|
Рольова гра.
|
2
|
Фанфік як аматорський твір за мотивами
популярних оригінальних літературних або інших мистецьких творів.
|
Теоретичне та практичне засвоєння різних жанрів фанфіків, правил їх
оформлення.
Використання інтернет-джерел.
|
Створення власного або колектив-ного тексту.
|
2
|
Фейлетон. Засоби комічного.
|
Визначення засобів комічного. Інсценізація
гумористичних діалогів або фейлетонів.
|
|
2
|
Удосконалення написаного.
|
Аналіз власних творів за їх змістом, жанром, композицією
та мовою.
|
Підготовка твору
до авторського збірника.
|
2
|
Узагальнення вивченого матеріалу.
|
Конкурс на кращий твір за власним вибором жанру.
Форматування колективного авторського збірника
кращих учнівських творів.
|
Створення колектив-ного збірника.
|
Використані джерела
1.
Концепція літературної освіти в 11-річній
загальноосвітній школі (Наказ МОН №58 від 26.01.2011 р.) // Директор школи
(Шкільний світ). – 2011. - №27/28. – с.58-63.
2.
Білоусенко П. І. Учіться висловлюватись / П.І. Білоусенко,
Ю.О. Арешенков. Г.М. Віняр та ін.. – К. : Рад. школа, 1990 – 140 с.
3.
Голобородько В. В. Наукова робота учнів / В. В.
Голобородько. – Х. : Вид. група «Основа». – 208 с. – (Б-ка журн. «Управління школою»
: Вип. 5(29) - 2003.
4.
Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська.
– К., Академвидав. – 2004. – 352 с.
5.
Макаренко В. М., Туманцева О. О. Як
опанувати технологію формування критичного мислення / В. М. Макаренко, О. О.
Туманцева. – Х. : Вид. група «Основа». «Тріада +»., 2008 – 96с.
6.
Никишина Е. И.
Русская речь : Учебное пособие по развитию связной речи для 5-9 кл. / Е. И. Никишина. –
М. : Просвещение, 1993. – 192 с.
7.
Тихоша В. І. Факультативні заняття з рідної
мови в школі / В. І. Тихоша, Г. М. Гайдученко,
О. П. Карабута, Н. В. Рябова. – Х. : Вид. група
"Основа", 2005. – 176с.
10. Fanfiction: литература одержимости? [Електронний
ресурс] – Режим доступу: www.hogwartsnet.ru/hf2/index.php?showtopic=174
ДОДАТОК
Методичний коментар до програми
"Учнівський твір як засіб
спілкування"
Аналіз помилок у творах та усних відповідях учнів дозволяє зробити висновок
про причини їх виникнення:
· неестетичний рівень
сприйняття художнього твору;
· відсутність необхідних
фактичних знань;
· недостатня сформованість
мовних умінь і навичок, необхідних для самостійної інтерпретації художніх
творів, невміння будувати повідомлення в різних жанрах.
Шляхи усунення помилок:
· самостійне
перечитування художніх творів, що поглиблює естетичне сприйняття;
· оволодіння
необхідною сумою історичних та теоретико-літературних знань, без яких неможливе
сприйняття художніх творів як зразків мистецтва;
· формування мовленнєвих
умінь і навичок, що дають можливість самостійно інтерпретувати художній твір у
різних жанрах наукової, публіцистичної і художньої мови;
· здійснення
комунікативного підходу до розвитку мовлення;
· використання
інформаційно-комунікаційних технологій у розширенні інформаційного простору
учнів.
Щоб правильно будувати усне повідомлення і писати змістовні твори, перш за
все необхідно вчитися розрізняти їх за змістом та жанрами.
В якій жанровій формі буде побудоване повідомлення залежить від запитання,
що поставлене, від запропонованої теми. Формулювання запитання й теми твору вказує
на зміст відповіді та мету. А зміст і мета, в свою чергу, визначають способи
викладу, жанрову форму.
Аналіз уроків свідчить про те, що більшість учнів мають певні проблеми у побудові не тільки письмових творів,
але й усних відповідей, основою яких також має бути дотримання відповідних
вимог монологічного мовлення.
Досвід роботи з обдарованими учнями дозволяє зробити висновки, що більшість
дітей швидко засвоюють відповідний "алгоритм словесної дії" (метод
«Прес»), але мають серйозні труднощі у використанні риторичних засобів, не
вміють працювати в різних жанрах, інтерпретувати зміст прочитаних книг,
життєвих явищ тощо. Це стає причиною невпевненості у власних силах, відсутності
креативного ставлення до навчання та розвитку мовлення.
Кількість годин, що пропонується програмою із зарубіжної літератури для
уроків розвитку мовлення є недостатньою, а уроки для аналізу допущених помилок
зовсім не передбачені. Ситуація ускладнюється тим, що у 10-11 класах навчальним
планом для профільного навчання з природничо-математичних дисциплін на зарубіжну
літературу виділена лише 1 година. Тому проблеми розвитку творчих здібностей
учнів, комунікативний підхід до розвитку мовлення вимагають системи додаткових
занять, створення відповідної програми, яка дозволить підготувати учнів до
навчання в школі ІІІ ступеня.
Незалежно від того, який профіль навчання або яку спеціальність обирає
учень, він повинен уміти висловлювати свої думки яскраво, образно і
переконливо. Якщо людина вміє добре говорити й писати, то спілкування принесе
їй задоволення, вона зможе не тільки поділитися своїми знаннями, але й
відстояти свої переконання. Це допоможе їй відчувати себе успішною.
Починати цю роботу необхідно з правильної побудови усної відповіді.
Усна відповідь – це виконання завдання, яке запропоноване у формулюванні
запитання. Для його реалізації створюється "алгоритм словесної дії":
я вважаю, що…
тому що…
наприклад…
отже…
Необхідно дотримуватися певного порядку роботи над відповідями різних
типів: роздумом, переказом, літературною композицією (якщо створюється власний
текст за змістом і за формою), партитурою читця.
Критерії аналізу усної відповіді
1.
Науково-теоретичний рівень.
2.
Достовірність, відсутність або наявність фактичних
помилок.
3.
Рівень сприйняття навчального матеріалу.
4.
Повнота відповіді: достатня сума інформації про предмет
роздуму.
5.
Глибина відповіді: вичерпність інформації про предмет
роздуму.
6.
Інтелектуальний рівень відповіді: вміння здійснювати
логічні операції.
7.
Логічна ясність та композиційна стрункість відповіді,
"алгоритм словесної дії".
8.
Оригінальність відповіді: самостійність суджень,
несподіваний виклад теми і т. д.
9.
Мовленнєві помилки: граматичні, літературної вимови,
наголос, інтелектуального та естетичного розвитку, психологічного характеру.
Твір, як і усна відповідь, розкриває рівень інтелектуального, естетичного
та морального розвитку автора.
Із точки зору граматичного оформлення теми творів можуть бути запропоновані
у вигляді понять ("Тема поета і поезії у зарубіжній літературі"), у
вигляді питання ("Чому може навчити Гомер?"), у вигляді судження
("Айвенго – ідеал справжнього рицаря").
Зміст теми, її граматичне оформлення, цільове налаштування автора – все це
визначає тип мовлення, жанрово-композиційні особливості твору, а також
емоційний стан автора.
Щоб оволодіти вмінням писати твори, необхідно засвоїти особливості різних
жанрів письмового мовлення та навчитися ними користуватися практично. Тому в
побудові уроків розвитку мовлення необхідно використовувати жанровий принцип,
яким умовно називають роздільне навчання опису, розповіді, роздуму.
Твір – це той вид мовленнєвої діяльності, коли автор свідомо обирає спосіб
оповіді, жанр, композицію, засоби словесного викладу в залежності від теми,
свого ставлення до теми, мети виконання роботи, обставин, індивідуальних
нахилів та можливостей, загальної ерудиції.
Твір-розповідь і твір-опис мають велике допоміжне значення, тому що
твір-роздум має розповідні й описові елементи як засоби аргументації. У той же
час найбільш поширеними є жанрово-композиційні системи письмових роздумів (або
стилі роздумів): відгук про прочитану книгу, рецензія, анотація, ділова стаття,
літературно-критична стаття, науково-популярна стаття, огляд тощо.
Вимоги до мови твору
Самостійність – невід'ємна риса роздуму, коли автор розкриває об'єм теми і
визначає її зміст, розробляє план, продумує словесне оформлення.
Загальні вимоги до мови твору, незалежно від його жанру та індивідуального
стилю словесного викладу:
1.
Ясність. Граматична правильність мови та стилістична
точність.
2.
Лаконічність. Уміння висловлювати
свою думку найменшою кількістю слів.
3.
Простота. Доступність для розуміння, відсутність
зарозумілих слів та зворотів.
4.
Образність, емоційність, виразність, які роблять мовлення
не тільки зрозумілим, але й таким, що викликає певні почуття.
5.
Відсутність однакових чи схожих за звучанням слів.
Аналіз твору
1.
Розуміння теми.
2.
Наскільки повно виявлений об'єм теми та відібраний для роздуму фактичний матеріал.
3.
Повнота розкриття теми, наявність необхідної та можливої
інформації про предмет роздумів.
4.
Глибина розкриття теми і наявність необхідних коментарів,
вичерпність аргументації.
5.
Логічні операції, що витікають із формулювання теми:
твердження, заперечення, класифікація, порівняння, абстрагування, узагальнення,
аналіз, синтез.
6.
Рівні сприйняття художнього тексту: естетичне або неестетичне.
7.
Засоби, за допомогою яких досягається емоційно-естетична
виразність твору:
· сила переконаності в
істинності думки, що стверджується;
· прийом градації в послідовності
аргументів, їх багатство і переконливість;
· вміння використовувати
матеріал із художнього твору (цитування, опорні слова художнього тексту,
монтаж);
· висока якість викладу:
ясність, точність, лаконічність, простота, емоційна виразність.
8.
Мовленнєві помилки як наслідок поганого знання
граматичної стилістики.
9.
Граматичні, орфографічні і пунктуаційні помилки.
