11.12.25

ПІДСУМКОВА РОБОТА. Дослідження мовлення (за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

 

ПІДСУМКОВА РОБОТА

Дослідження мовлення (за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

Варіант 1

 

І. Тести

1. Яка риса найбільш виразно проявляється у мовленні Діка Сенда:

   а) грубість; б) рішучість; в) самовдоволення;  г) справедливість.

2. Який засіб найчастіше підсилює емоційність мовлення Діка в небезпечних ситуаціях: а) епітети; б) довгі складні речення; в) наказові форми дієслів; г) порівняння.

3. Мовлення місіс Велдон характеризується:  а)  різкістю; б) стриманістю та доброзичливістю;  в) командним тоном;  г) численними вигуками.

4. Мовлення Негоро можна охарактеризувати як:   а) щире; б) ухильне, неприязне; в) наукове; г) веселe.

5. Для Бенедикта характерні:   а) жаргонізми; б) короткі наказові фрази;

 в) наукові пояснення й терміни; г) мовчазність.

6. Який засіб створює напруження у тексті:   а) опис природи; б) риторичні питання та окличні речення; в) прислів’я; г) діалоги-жарти.

7. Наказові форми дієслів найчастіше з’являються:   а)  у стані небезпеки;

б) під час відпочинку; в)  у мирній бесіді; г) у наукових поясненнях.

8. «Море загрозливо зітхало, наче живе» — це: а) порівняння; б) метафора;

в) гіпербола; г) епітет.

9. Яке призначення звертань у мовленні Діка:   а) висловити байдужість;

 б) встановити контакт і підкреслити відповідальність; в) зробити речення довшим; г) приховати наміри.

10. В авторських описах небезпеки використовуються (3 правильних варіанти):  а) метафори; б) вигуки; в) порівняння; г) беземоційні вислови.

11. Риси мовлення, що вказують на позитивного героя (3 правильних варіанти):  а) доброзичливість; б) різкі образи; в) стриманість; г) повага у звертаннях.

12. Установи відповідність:

1 — Дік Сенд

2 — Місіс Велдон

3 — Негоро

4 — Бенедикт

A — спокійне, ввічливе мовлення

Б — різкі, недовірливі фрази

В — наукові пояснення

Г — рішучі команди

 

ІІ. Творче завдання

Обери одного персонажа: Дік Сенд, місіс Велдон, Негоро, Бенедикт.
На основі тексту виконай:

1.Наведи 2 приклади висловлювань цього героя.

2.Опиши мовні особливості його мовлення (довгі/короткі речення, емоційність, звертання, різкість, спокійність, характерні слова).

3.Зроби висновок: як мовлення допомагає зрозуміти характер обраного героя?

 

 

 

ПІДСУМКОВА РОБОТА

Дослідження мовлення (за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

Варіант 2

 

І. Тести

1. Яка деталь найбільше підкреслює рішучість Діка: а) жарти; б) наказові фрази; в) довгі роздуми; г) вигуки радості.

2. Мовлення місіс Велдон часто містить: а) звертання; б) грубі слова;

в) образи; г) погрози.

3. Який герой говорить різко, уривчасто й неприязно: а) Бенедикт; б) Дік;

в)  Негоро;  г) Гарріс.

4. Бенедикт найчастіше використовує: а) терміни; б) крики; в) лайку;

г) діалектизми.

5. Який мовний засіб створює емоційний підсилювач: а) порівняння;  

б) повтори; в) паузи; г) складні синтаксичні конструкції.

6. «Хвилі ревли, немов розгнівані звірі» — це: а) епітет;  б) метафора;

в)  порівняння; г) гіпербола.

7. Де найчастіше з'являються риторичні питання: а) у діалогах Діка;

б) у мові Негоро;  в) в авторських описах небезпеки; г)  у мовленні Бенедикта.

8. Короткі фрази в мовленні героя свідчать про: а) спокій; б)  розгубленість / напругу; в) веселий настрій; г) байдужість.

9. Які слова або конструкції роблять мовлення героя емоційним

 (3 правильних варіанти): а) вигуки; б) фразеологізми; в) наказові форми;

 г) звертання.

10. Які засоби характерні для опису шторму? (3 правильних варіанти):

    а) метафори; б) наслідування звуків; в) діалектизми; г) порівняння.

11. Риси мовлення, які допомагають визначити негативного героя

 (3 правильних варіанти):  а) недовіра; б) різкість; в) погрози;

г) доброзичливість.

12. Установи відповідність:

1 — Дік Сенд

2 — Негоро

3 — Місіс Велдон

4 — Бенедикт

A — доброзичливе й стримане мовлення

Б — наукові пояснення

В — рішучі команди

Г — неприязні, ухильні відповіді

 

ІІ. Творче завдання

Обери одного персонажа: Дік Сенд, місіс Велдон, Негоро, Бенедикт.
На основі тексту виконай:

1.Наведи 2 приклади висловлювань цього героя.

2.Опиши мовні особливості його мовлення (довгі/короткі речення, емоційність, звертання, різкість, спокійність, характерні слова).

3.Зроби висновок: як мовлення допомагає зрозуміти характер обраного героя?

09.12.25

Образ Феба де Шатопера та П`єра Гренгуара


 П'єр Гренгуар

"…мене звуть П'єр Гренгуар. Я син сільського нотаря з Гонесса. Мого батька повісили бургундці, а матір зарізали пікардійці під час облоги Парижа, двадцять років тому. В шість' років я став сиротою, і підошвою моїх черевиків була тільки бруківка Парижа. Не знаю, як я прожив від шести до шістнадцяти років. То торговка овочами давала мені сливу, то булочник кидав скоринку хліба; увечері я намагався потрапити в руки нічного дозору, який вів мене до в'язниці, де був оберемок соломи. Усе це, як бачите, не перешкоджало мені рости й худнути. Взимку я грівся на сонці біля під'їзду особняка де Санс, дивуючись, чому це купальські вогні запалюють у липневу спеку. Коли мені минуло шістнадцять років, я захотів визначити своє становище в суспільстві. Поступово випробував усе: пішов у солдати, та не був досить хоробрим, пішов у ченці — та не був досить побожним і до того ж я не вмію пити. З відчаю пішов у підмайстри до теслярів-будівельників, але не був досить сильним. Мені дуже хотілося стати шкільним учителем; щоправда, я не вмів читати, та це мене не спиняло. Незабаром я помітив, що мені для всіх цих занять чогось бракує, і, побачивши, що я ні до чого не придатний, я за власним покликанням став поетом, почав складати вірші. Якщо ти бродяга, то завжди можеш узятися до цього ремесла, і це все ж таки краще, ніж красти, на що мене намовляли деякі злодійкуваті хлопці з моїх друзів. На щастя, одного чудового дня я зустрів  Клода Фролло, преподобного архідиякона Собору Паризької богоматері. Він виявив до мене співчуття, і йому я маю дякувати за те, що став освіченою людиною, яка знає латинь від "Повинностей" Ціцерона до "Слова про смерть" целестінських ченців. Я розуміюся на схоластиці, на піїтиці, на ритміці й навіть на герметиці — цій премудрості всіх премудростей. Це я автор містерії, яку з надзвичайним успіхом сьогодні виголошували при великому напливі народу в переповненому залі Палацу. Я також написав книгу обсягом шістсот сторінок про страшну комету 1465 року, через яку одна людина збожеволіла. У мене були й інші успіхи. Трохи знаючись на артилерійській справі, я брав участь у спорудженні тієї величезної бомбарди Жеана Moгa, що, як ви знаєте, вибухнула на мості Шарантон у день випробування й убила двадцять чотири роззяви. Як бачите, я для вас непогана партія. Далі, я знаю дуже багато цікавих фокусів, яких навчу вашу кізоньку. Наприклад, передражнювати паризького єпископа, цього проклятого святенника, млини якого забризкують перехожих грязюкою, коли вони йдуть мостом Мельників. Крім цього, за містерію я одержу багато грошей, якщо мені за неї заплатять". 

07.12.25

Образ Клода Фролло


Цитати про Клода Фролло

    1.Серед тисяч освітлених полум'ям вогнища облич було одне, на якому ще більше, ніж на інших, відбивалося захоплення танцівницею. Це було суворе, замкнуте й похмуре обличчя якогось чоловіка. Невідомий, одяг якого не можна було розглядіти за натовпом, мав з вигляду не більше тридцяти п'яти років, а проте був уже лисий. Тільки на скронях у нього лишилося кілька пасом рідкого і вже сивіючого волосся; його високе й широке чоло почало вкриватися зморшками, але в запалих очах виблискували молодечий запал, жадоба життя, глибока пристрасть. Він не зводив очей з циганки, і поки шістнадцятирічна дівчина безтурботно танцювала й пурхала, викликаючи захоплення натовпу, його обличчя ставало дедалі похмуріше. Час від часу посмішка і зітхання зустрічались на його устах, але посмішка була ще більш гірка, ніж зітхання.

2.— О дівчино, зглянься на мене! — промовив священик. — Ти вважаєш себе нещасною? Та ні! Ти не знаєш, що таке нещастя! Кохати жінку! Бути священиком! Бути їй осоружним! Кохати з усією пристрастю душі; відчувати, що за одну її усмішку віддав би свою кров, своє серце, своє добре ім'я, своє спасіння, безсмертя і вічність, земне і загробне життя…О, скажи, ти не хочеш мене? У той день, коли жінка відкине таке кохання, як моє, гори повинні здригнутись. О, якби ти захотіла!.. Які б ми були щасливі! Ми б утекли, — я допоміг би тобі втекти, — ми поїхали б куди-небудь, ми знайшли б місце на землі, де яскравіше світить сонце, зеленіші дерева і небо синіше, ніж тут. 

Вона перервала його жахливим, різким сміхом:

— Подивіться-но, отче! У вас під нігтями кров!

Священик кілька хвилин стояв, мов скам'янілий, і не зводив очей із своєї руки.

— Ну добре, нехай! — відповів він з дивною лагідністю. — Ображай мене, глузуй з мене, обвинувачуй мене, але ходімо звідси, ходім! Поспішаймо! Це призначено на завтра, кажу тобі…Гревська шибениця, ти ж знаєш, завжди напоготові. Це жахливо! Бачити, як тебе повезуть на цьому візку. Зглянься! Я ніколи ще так сильно не відчував, як я кохаю тебе! Іди за мною. Ти ще встигнеш мене покохати після того, як я врятую тебе. Можеш ненавидіти мене скільки захочеш. Але йди. Завтра! Завтра шибениця! Твоя страта! Рятуй себе! Пощади мене!


3.Мотузка перекрутилася кілька разів у повітрі, і Квазімодо побачив, як по тілу циганки пробігли страшні судороги. Священик теж, витягши шию, очима, що вилізли з орбіт, дивився на цю жахливу групу, на чоловіка й дівчину — на павука і муху.

І в найстрашніший момент цієї сцени диявольський регіт, регіт, в якому не було нічого людського, викривив мертвотно-бліде обличчя священика. Квазімодо не чув цього реготу, але він побачив його. Дзвонар відступив на кілька кроків за плечима архідиякона і, раптом з люттю кинувшись на нього, штовхнув його своїми могутніми руками в безодню, над якою нахилився Клод.

— Прокляття! — крикнув священик і впав.

Ринва, над якою він стояв, затримала його падіння. Клод обіруч судорожно вчепився за неї, і в ту мить, коли він відкрив рот, щоб крикнути вдруге, то побачив над краєм балюстради нахилене над своєю головою страшне, мстиве обличчя Квазімодо.

І він замовк.

Під ним зяяла безодня. Відстань понад двісті футів. До того ж брук.

У цьому страшному становищі архідиякон не вимовив ні слова, не застогнав ні разу. Він звивався, докладаючи нелюдських зусиль, щоб влізти по жолобу на балюстраду. Але його руки ковзали по граніту, його ноги, дряпаючи почорнілу стіну, даремно шукали підпори. Тим, кому доводилося сходити на башти Собору богоматері, відомо, що зразу за балюстрадою є кам'яний укіс. Саме на цьому укосі й бився нещасний архідиякон. Стіна не була крутою, але вона вислизала з-під нього.

Квазімодо досить було простягнути руку, щоб урятувати його, але він навіть не дивився на Клода. Він дивився на циганку.

Глухий сперся ліктями на балюстраду в тому місці, де щойно стояв архідиякон. Він не відривав погляду від того єдиного на світі, що в цю мить існувало для нього, він був нерухомий і німий, як людина, вражена блискавкою, і сльози невпинним потоком тихо струменіли з його єдиного ока, яке досі пролило лише одну сльозу.

Архідиякон знемагав.

 

Робоча картка









  


13.11.25

Вправа "ТАК – НІ" за 3 розділом роману «Напівзатоплене судно» (Ж. Верн "П`ятнадцятирічний капітан")

 

Вправа "ТАК – НІ" за 3 розділом роману «Напівзатоплене судно»

1. Дік Сенд першим помітив судно вдалині. — **ТАК**

2. Капітан Гуль наказав залишити судно «Пілігрим» і плисти до берега. — **НІ**

3. Місіс Велдон уважно стежила за тим, що відбувалося на морі. — **ТАК**

4. Негоро першим вибіг на палубу, щоб подивитися на корабель. — **НІ**

5. З напівзатопленого корабля чути було гавкіт собаки. — **ТАК**

6. Малий Джек хотів пригостити собаку грудочкою цукру. — **ТАК**

7. Капітан Гуль і Дік Сенд вирушили до затопленого корабля у шлюпці. — **ТАК**

8. На борту корабля «Вальдек» не виявилося жодної живої істоти. — **НІ**

9. Собака допоміг знайти людей, що залишилися живими в кубрику. — **ТАК**

10. У кубрику лежали п’ятеро мертвих матросів. — **НІ**

11. Собака спокійно поставився до появи Негоро. — **НІ**

12. Капітан Гуль здивувався поведінці собаки, який люто гарчав на кока. — **ТАК**