Календарно-тематичне планування
із зарубіжної літератури
для учнів 7, 8, 9, 10, 11 класів
на І семестр 2023/2024 навчального року
учителя зарубіжної літератури
Складено відповідно до
програм, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України
від 03 серпня 2022 року №
698:
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 7 – 9 класи.
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти;
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА. 10 – 11 класи. Рівень
стандарту. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти.
Схвалено на засіданні методичної
комісії вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін (протокол № від )
7 клас
№ | Дата | Тема уроку | Очікувані результати |
Вступ | |||
1 | Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює багатство української мови, яка слугує засобом міжкультурного спілкування (НЛ-2). Предметні компетентності Учень (учениця): дає визначення понять «оригінал», «переклад», «переспів», розрізняє їх (на прикладі окремих текстів); знає види перекладу – прямий (непрямий), точний (неточний), повний (неповний), вільний та ін., установлює різницю поміж ними (на конкретних прикладах текстів); знає витоки й основні етапи української перекладацької традиції, імена видатних українських перекладачів, котрі зробили значний внесок у культуру України, прилучення українців до світових здобутків; порівнює переклад і переспів одного й того самого твору, встановлює схожість і відмінність між ними; розуміє значення опанування творів в оригіналі (іноземною мовою), роль художніх перекладів у розвитку культури, взаємин між народами, становленні особистості. | |
2 | Оригінал і переклад. Види перекладів, специфіка художнього перекладу. Переклад і переспів. | ||
Жанр балади у європейських літературах | |||
3 | Балада як жанр фольклору та літератури. Характерні ознаки балади. | Ключові компетентності Учень (учениця): поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні (НЛ-2); самокритично оцінює власні рішення та поведінку (НЛ-3). Предметні компетентності Учень (учениця): виразно читає балади, висловлює власне враження про них, емоційне ставлення до змальованих подій, героїв; дає визначення жанру «балада», виявляє його характерні ознаки в текстах прочитаних творів; характеризує образи персонажів, розкриває втілення в них народних уявлень (про мораль, патріотизм, героїзм та ін.); переказує сюжети балад (в окремих частинах і цілісно); визначає ключові (зокрема кульмінаційні) моменти в баладах, установлює, як у ключових моментах виявляються риси героїв, увиразнюється ідея твору; виявляє засоби поетичної мови в баладах (гіперболи, епітети, метафори, повтори та ін.); визначає у прочитаних творах символи (наприклад, рукавичка, озеро, білі лілії, вересовий напій та ін.), розкриває їхній прихований зміст; зіставляє оригінали літературних балад із художніми перекладами (за умови володіння іноземною мовою); розкриває особливості відтворення сюжетів та образів балад у мистецтві (творах живопису, музики, кіно, мультиплікації та ін. – за вибором); називає перекладачів балад, виявляє майстерність їхніх перекладів. | |
4 | Фольклорні балади. «Король Лір і його дочки». Моральний урок у творі. | ||
5 | Король Лір як вічний образ. | ||
6 | «Як Робін Гуд став розбійником», «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном». Ідеї свободи і служіння народові. | ||
7 | Образ народного захисника Робіна Гуда. | ||
8 | Літературні балади. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759– 1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. | ||
9 | Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність. | ||
10 | Адам Міцкевич (1798–1855). «Світязь». Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича. | ||
11 | Символічні образи, елементи фольклору у творі. | ||
12 | Роберт Льюїс Стівенсон (1850–1894). «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору. | ||
13 | Контрольна робота. Вступ. Жанр балади в європейських літературах. Тест. | ||
Історичне минуле в літературі | |||
14 | В. Скотт – засновник історичного роману. Історія і художній вимисел у романі «Айвенго». | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює загрозу зникнення людства внаслідок війн на планеті Земля (НЛ-1); цінує любов до ближнього, вияв патріотизму (НЛ-2); висловлює судження щодо переваг мирного співіснування народів світу (НЛ-3); усвідомлює важливість креативності та переваги спільної дільності задля досягненні мети (НЛ-4) Предметні компетентності Учень (учениця): знає основні відомості про життя і творчість письменників; виразно читає твори (фрагменти або цілісно), виявляє емоційне враження від прочитаного, пояснює своє ставлення; виявляє історичну основу прочитаних творів; висловлює власні судження щодо подій і образів, підтверджує свої думки цитатами з тексту; переказує текст (у частинах або цілісно) з виявленням особливостей сюжету (епічного або ліричного); характеризує образи персонажів, виявляє в них ключові риси, національний і загальнолюдський зміст; порівнює образи героїв (Бріан де Буагильбер і Айвенго, леді Ровена і Ребекка), виявляє подібності й відмінності між ними; вирізняє у прочитаних текстах художні засоби створення образів персонажів, установлює функції засобів образотворення; характеризує образ автора і засоби вираження авторської позиції; визначає види і функції пейзажу в прочитаних творах; дає визначення поняття «художній час», пояснює його відмінність від хронологічного часу; дає визначення поняття «художній простір», установлює особливості художнього простору в прочитаних творах; висловлює враження про прочитані твори. | |
15 | Утілення в образі Айвенго кодексу лицаря, художні засоби створення образу. Зіткнення добра, краси й справедливості із жорстокістю і підступністю. | ||
16 | Образи Бріана де Буагильбера, принца Джона, Фрон де Бефа, Моріса де Брасі, Ровени, Ребекки. | ||
17 | Історичний колорит твору та засоби його створення. Динаміка сюжету і гумор | ||
18 | Розвиток мовлення. Письмовий твір-характеристика літературного героя. | ||
19 | Друга світова війна у європейській поезії (К. І. Галчинський («Лист із полону», «Пісня про солдатів з Вестерплятте» та ін.). | ||
20 | Друга світова війна у європейській поезії ( А. Марґул-Шпербер («Про назву концтабору Бухенвальд»). | ||
21 | Джон Бойн (народ. 1971). «Хлопчик у смугастій піжамі». Зображення Другої світової війни крізь долі дітей і дорослих. Теми нацизму та Голокосту в повісті. | ||
22 | Образи дітей (німецький хлопчик Бруно, єврейський хлопчик Шмуль), їхня дружба і взаємодопомога. | ||
23 | Ідея рівності представників різних рас, націй, національностей і народів у творі. | ||
24 | Трагічний фінал як відображення злочинів фашизму. | ||
25 | Розвиток мовлення. Усний твір "Порівняння Бруно та Шмуля". | ||
26 | Контрольна робота. Твір на одну із запропонованих тем. | ||
Духовне випробування людини | |||
27 | Джеймс Олдрідж (нар. 1918). «Останній дюйм». Проблема взаємин між батьками й дітьми. Символічність назви оповідання. | Ключові компетентності Учень (учениця): аналізує трагічні наслідки ризикованого втручання людини у світ природи (НЛ-1); набуває навичок ухвалювати життєво важливі рішення, усвідомлює цінність родинних стосунків (НЛ-2); цінує професіоналізм, навчається долати труднощі, критично оцінює ризики підприємницької діяльності в екстремальних умовах (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): виразно читає художні тексти, емоційно сприймає, висловлює враження від прочитаних творів; розкриває історичні, моральні, філософські проблеми у творах письменників, актуальність проблематики оповідань для сьогодення; розповідає про основні факти життя і творчості митців; вирізняє напружені (кульмінаційні) моменти сюжету, їхнє значення для розкриття образів персонажів; аналізує образи персонажів: їхні характерні риси, вчинки, стосунки з іншими персонажами, динаміку, засоби створення (художня деталь, символи та ін.); визначає у творах антитези, пояснює, як вони реалізовані у творах; знаходить у прочитаних творах символи, виявляє їхній прихований зміст, множинність трактування; порівнює оригінали й художні переклади (фрагменти) творів митців (за умови володіння іноземною мовою); висловлює власне ставлення до порушених у творах філософських і моральних проблем. | |
28 | Образи Бена і Деві, художні засоби їхнього створення. | ||
29 | Віра у внутрішні можливості людини, подолання нею життєвих випробувань, здатність до порозуміння. | ||
30 | Утвердження сімейних цінностей. | ||
31 | Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син). | ||
32 | Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга «Якщо…». Сюжет і композиція вірша. Художні особливості твору, його провідна ідея (людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам). | ||
33 | Контрольна робота. Духовне випробування людини. Тест. | ||
34 | Позакласне читання. Лондон Дж. «Біле Ікло». Відображення спостережень автора за життям природи. | ||
35 | Позакласне читання. Лондон Дж. «Біле Ікло». Характеристика образів. |
8 клас
№ | Дата | Тема уроку | Очікувані результати |
Вступ | |||
1 |
| Література і культура. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки. | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює розмаїття культур різних країн, місце української літератури у світовому історико-літературному процесі (НЛ-2). Предметні компетентності Учень (учениця): • розрізняє поняття «культура» і «література»; • дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів; • розуміє поняття «літературний процес»; • називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах; • характеризує поняття «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле та часткове); • дає визначення понять «рід літератури», «епос», «лірика», «драма», називає їхні характерні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних творів. |
2 | Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їхнього розвитку в різних країнах. | ||
Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури | |||
3 |
| Загальнокультурне значення священних книг народів світу, найвідоміші з них. | Ключові компетентності Учень (учениця): обґрунтовує взаємозв’язок людини з природою (НЛ-1); розуміє спільні для різних народів морально-етичні принципи, розрізняє поняття добра і зла (НЛ-2). Предметні компетентності Учень (учениця): називає найвідоміші священні книги людства, розуміє їхнє значення для розвитку світових релігій, культури, мистецтва; розповідає про походження та побудову Вед, Біблії, Корану; називає основні міфи (їхні різновиди) священних книг – Вед, Біблії, Корану; переказує окремі міфологічні сюжети (передбачені програмою), розкриває їхній морально-філософський зміст; характеризує міфологічні образи, символи, що трапляються в сюжетах священних книг; виявляє гуманістичні цінності, утілені у священних книгах людства; пояснює окремі вислови зі священних книг; порівнює священні книги людства як пам’ятки культури – Біблію і Коран, виявляє схожість і відмінності між ними; називає 1-2 твори українських і зарубіжних письменників, які зверталися до образів, сюжетів, мотивів священних книг; розкриває особливості відображення сюжетів і образів священних книг у творах світового мистецтва – живопис, музика, кіно та ін. (1-2 твори за вибором); називає визначні пам’ятки християнства та ісламу в Україні й за кордоном, виявляє в них особливості культури, утілення ідей, сюжетів і образів священних книг. |
4 | Веди як пам’ятка індоєвропейської словесності II-I тис. до н.е. Образи ведійської міфології (боги, напівбоги, герої, ворожі сили, символи та ін.). Космогонічні міфи Вед. | ||
5 |
| Біблія як основа двох релігій – юдейської і християнської. Зв’язок Біблії з історією і міфологією. Структура Біблії, її складники. | |
6 |
| Ключові ідеї та образи Старого Заповіту. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. (Створення світу. Каїн і Авель). | |
7 | Ключові ідеї та образи Старого Заповіту. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. (10 заповідей). | ||
8 |
| Ключові ідеї та образи Нового Заповіту. Морально-філософський зміст біблійних сюжетів і образів. | |
9 |
| Розвиток мовлення. Захист проектів «Сюжети і образи Біблії у світовому мистецтві». | |
10 |
| Коран – головна книга ісламу. Побудова Корану, охоплення в ньому різних сфер людського життя. | |
11 |
| Контрольна робота. Твір-роздум на одну із запропонованих тем. | |
Античність | |||
12 |
| Поняття про античність, її хронологічні межі. Основні етапи, роди і жанри античної літератури. | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює війну як катастрофу, розуміє необхідність гармонійного співіснування людини і природи (НЛ-1); наводить приклади героїзму та самопожертви заради захисту рідної землі, шанує сімейні традиції, усвідомлює взаємозв'язок між ухваленим рішення та його наслідками (НЛ-2); висловлює судження про цінність життя, гармонійну красу людини (НЛ-3); усвідомлює підступність стратегії завойовників (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): знає загальні особливості розвитку античної літератури; називає видатних представників античної літератури, їхній внесок в історію світової культури; розкриває концепцію людини і світу в античній літературі та її втілення у прочитаних творах; називає основні цикли давньогрецьких міфів (троянський, фіванський, про аргонавтів), їхні ключові міфологічні образи і сюжети; переказує та інтерпретує сюжети троянських міфів, передбачених програмою; характеризує центральні міфологічні образи й символи троянського циклу; розповідає про основні факти життя і творчості митців; розкриває специфіку втілення міфологічних образів і сюжетів у творах античних авторів; знає визначення понять «героїчний епос», «елегія», «ода», «трагедія», їхні характерні ознаки, які виявляє у прочитаних текстах; знає визначення поняття «віршовий розмір», виявляє гекзаметр і пентаметр у прочитаних творах; аналізує вірші поетів з акцентом на розкриття античних ідеалів, авторської позиції; знає загальні особливості розвитку лірики, епосу і драми в добу античності; розкриває художні конфлікти в прочитаних творах;характеризує образи Ахілла, Гектора («Іліада» Гомера), Прометея («Прометей закутий» Есхіла), Енея («Енеїда» Вергілія); установлює схожість і відмінності міфологічних образів та їхнім утіленням у літературних творах (на прикладі прочитаних текстів); розкриває специфіку втілення вічних образів античності в зарубіжній і українській літературі, у творах світового мистецтва (на прикладі 1-2 творів за вибором); називає імена відомих українських перекладачів творів античності, висловлює судження про їхній внесок у розвиток української культури, прилученні українства до світових вершин.
|
13 |
| Основні цикли давньогрецьких міфів. Відображення історичних подій у міфах троянського циклу. Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи. | |
14 |
| Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу («Іліада»). | |
15 |
| Образи Ахілла і Гектора. Гуманістичний зміст «Іліади». Катарсис. | |
16 |
| Особливості розвитку і види лірики в Давній Греції. Ідея захисту рідної країни в елегії Тіртея «Добре вмирати тому…». Античний ідеал героя. Авторська позиція. | |
17 |
| Звернення у вірші Сапфо до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. | |
18 |
| Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми. | |
19 |
| Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Ідеї служіння, самопожертви, свободи. | |
20 |
| «Золота доба» давньоримської літератури. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави в поемі Вергілія «Енеїда». Образ Енея та його значення в композиції твору. | |
21 |
| Тема мистецтва і призначення митця у творі Горація «До Мельпомени». Пам’ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку. | |
22 |
| Життя та творчість Овідія. Міфологічний і філософський зміст поеми «Метаморфози» (огляд). Конфлікт митця з владою, трагедія вигнання і сум за батьківщиною у «Сумних елегіях». | |
23 |
| Контрольна робота. Античність. Тест. | |
Середньовіччя | |||
24 |
| Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. | Ключові компетентності Учень (учениця): цінує красу природи, сприймає людину як частку навколишнього світу (НЛ-1); усвідомлює вплив історичних подій на долю людини, висловлює судження щодо активної громадянської позиції (НЛ-2); розуміє вплив позитивного мислення на відновлення душевної рівноваги (НЛ-3). Предметні компетентності Учень (учениця): знає і пояснює хронологічні межі доби Середньовіччя, основні ознаки й тенденції розвитку середньовічних літератур Заходу і Сходу; називає видатних представників середньовічної літератури Заходу і Сходу, визначає їхній внесок у розвиток світової культури; характеризує історичний і культурний контекст розвитку середньовічних літератур; розповідає про основні віхи життя й творчості письменників (твори яких передбачені для текстуального вивчення), про їхню роль у розвитку національних літератур; показує вплив релігії, філософії на художню літературу на прикладі прочитаних текстів; знає ключові періоди й жанри середньовічної літератури на Заході та Сході; дає визначення жанрів «героїчний епос» (середньовічний), «рубаї», «сонет», виділяє їхні жанрові ознаки у прочитаних творах; виявляє основні теми й мотиви в ліриці митців; визначає символи та їхній прихований зміст у творах поетів; характеризує образ ліричного героя у текстах, рекомендованих програмою; знає історичну основу «Пісні про Роланда» та особливості її художнього втілення у творі; переказує, аналізує й інтерпретує окремі частини (епізоди) «Пісні про Роланда»; характеризує образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд, Карл, Ганелон), визначає засоби їхнього художнього зображення (на прикладі уривків із тексту); висловлює власне ставлення до персонажів та їхніх вчинків; порівнює художні образи персонажів «Пісні про Роланда» (Роланд – Ганелон, Карл – Ганелон); виявляє риси фольклору в «Пісні про Роланда»: символи, повтори, постійні епітети, метафори тощо (на прикладі уривків із тексту за вибором учня); зіставляє образи ліричних героїв у східній поезії (Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям);виявляє актуальний зміст середньовічних творів, вічність порушених у них проблем; знає українських перекладачів середньовічних творів; виявляє особливості художньої мови творів митців (в українських перекладах).
|
25 |
| Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. Основні теми і мотиви лірики Лі Бо. | |
26 | Своєрідність пейзажів Лі Бо, утілення в них краси природи і духовного життя. | ||
27 |
| Зв’язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Національні образи, символи в ліриці митця. | |
28 |
| Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Лаконізм і місткість жанру рубаї. Основні теми й мотиви творчості Омара Хайяма. | |
29 |
| Розвиток мовлення. Письмовий твір-роздум за одним із рубаї Омара Хайяма. | |
30 |
| Література середньовічної Європи. Історична основа «Пісні про Роланда» й поетичне переосмислення в ній реальних подій. | |
31 |
| Образна система (Роланд, Ганелон, Карл та ін.). Елементи фольклору. Особливості поетичної мови твору. | |
32 |
| Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання. | |
33 |
| Контрольна робота. Середньовіччя. Тест. | |
34 |
| Позакласне читання. Руставелі Ш. «Витязь у тигровій шкурі». Ідея звільнення людини від царства пітьми, рабства і пригнічення. | |
35 |
| Позакласне читання. Руставелі Ш. «Витязь у тигровій шкурі». Проблема любові і дружби у творі. |
9 клас
№ | Дата | Тема уроку | Очікувані результати |
Вступ | |||
1 | Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі. | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює зв’язок різних ознак культурного, соціального, технологічного розвитку людства (НЛ-1); цінує спільну працю, громадянську ініціативу (НЛ-2). Предметні компетентності Учень (учениця): дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури; називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.); визначає жанрові ознаки творів (на прикладі прочитаних текстів); дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників); знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетнокомпозиційні особливості, поетична мова); порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів). | |
2 | Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі. | ||
Просвітництво | |||
3 | Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює особисту відповідальність за стан навколишнього середовища (НЛ-1); розуміє роль ініціативи в суспільстві (НЛ-2); осмислює значення безпечної поведінки в критичних ситуаціях (НЛ-3); ставить перед собою мету й системно працює для її реалізації (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва; знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, представників; називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах; визначає особливості сюжету й композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»; розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики); знаходить приклади езопової мови у творі Дж. Свіфта; характеризує образ Гуллівера, визначає художні засоби його створення; знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі; розкриває ідеї, аналізує мотиви й образи в ліричних творах Й. В. Ґете; пояснює, чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу. | |
4 | Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. | ||
5 | Просвітницькі ідеї у творі | ||
6 | Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. | ||
7 | Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). | ||
8 | Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. | ||
9 | Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». | ||
10 | Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея | ||
11 | Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759– 1805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу. | ||
12 | Виразне читання напам’ять оди “До радості” | ||
13 | Контрольна робота. Твір на одну із запропонованих тем. | ||
Романтизм | |||
14 | Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах. | Ключові компетентності Учень (учениця): усвідомлює взаємозв’язок людини і навколишнього середовища (НЛ-1); розуміє необхідність захисту своїх прaв і прав інших людей (НЛ-2); визначає тактику поведінки в небезпечних ситуаціях (НЛ-3); оцінює проблему і відповідно до цього ухвалює рішення (НЛ-4). Предметні компетентності Учень (учениця): визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах; розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та національних літератур; визначає провідні теми й мотиви творів письменників і письменниць; аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення; знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних символів; виявляє зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо); аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона); виявляє жанрові ознаки поеми й роману доби романтизму, взаємодію романтизму і реалізму (на прикладі прочитаних творів); визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів); виявляє художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо; порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників; порівнює образи персонажів; знає імена українських перекладачів прочитаних творів; розповідає про відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі прочитаних творів); виявляє особливості індивідуальних стилів митців. | |
15 | Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). | ||
16 | Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). | ||
17 | Виразне читання напам’ять вірша “Не знаю, що стало зо мною…” Г. Гейне. | ||
18 | Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. | ||
19 | Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона («Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…»). | ||
20 | Українська тема в поемі «Мазепа». | ||
21 | Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.). | ||
22 | Розвиток мовлення. Письмовий твір-характеристика літературного героя. | ||
23 | Контрольна робота. Романтизм. Тест. | ||
24 | Нові обрії європейського роману. | ||
25 | Віктор Гюго (1802 – 1885) - автор роману «Собор Паризької Богоматері». | ||
26 | Історична основа роману «Собор Паризької Богоматері» та її авторське переосмислення. | ||
27 | Провідні теми й проблеми роману «Собор Паризької Богоматері». | ||
28 | Особливості побудови сюжету і композиції. Поетизація почуття кохання. | ||
29 | Образи персонажів (Есмеральда, Клод Фролло, Квазімодо, Феб та ін.), їхні стосунки й життєві долі. | ||
30 | Образи персонажів (Есмеральда, Клод Фролло, Квазімодо, Феб та ін.), їхні стосунки й життєві долі. | ||
31 | Розвиток мовлення. Усний твір “Порівняльна характеристика образів роману «Собор Паризької Богоматері». | ||
32 | Символіка твору «Собор Паризької Богоматері». | ||
33 | Контрольна робота. Нові обрії європейського роману. Тест. | ||
34 | Позакласне читання. Джейн Остін (1775 – 1817). «Гордість і упередження». Роман чуттєвості як прояв «жіночої літератури» кінця XVIII – XIX ст. Життєва історія родини Беннет. | ||
35 | Позакласне читання. Джейн Остін (1775 – 1817). «Гордість і упередження».Образи головних героїв і героїнь, засоби їх створення. |
10 клас
№ | Дата | Тема уроку | Очікувані результати |
ВСТУП ОРИГІНАЛЬНА І ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА В СУЧАСНОМУ СВІТІ | |||
1 | Значення художньої літератури для людини й людства XXI ст. Формування читача в епоху цифрових технологій. Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації. | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент розуміє значення художньої літератури для розвитку суспільства та особистості; знає особливості художнього перекладу, його різновиди; Діяльнісний компонент з’ясовує сутність діалогу автора й читача, діалогу культур у процесі читання художньої літератури; уміє користуватися фондами бібліотек, зокрема електронних мережевих бібліотек; Ціннісний компонент усвідомлює духовні цінності, утілені у творах літератури й мистецтва; Ключові компетентності Спілкування державною мовою тлумачить поняття «автор», «читач», «діалог культур», «оригінал», «художній переклад»; Спілкування іноземними мовами знає вислови зарубіжних митців про літературу й культуру іноземною мовою (за умови володіння нею); Математична компетентність на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність знає електронні сайти українських бібліотек, використовує їх у процесі навчання й читання художньої літератури; створює електронну продукцію (презентації, буктрейлери тощо) для популяризації улюблених книжок; Уміння вчитися використовуює різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедію, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Соціальна та громадянська компетентності толерантно ставиться до культурних надбань інших народів; Обізнаність та самовираження у сфері культури усвідомлює роль художньої літератури для світового культурного поступу; Екологічна грамотність і здорове життя розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини як спосіб протидії насильству, агресії та іншим негативним явищам сучасного світу. | |
ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ | |||
2 | Етапи й шедеври античності (огляд). Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.). «Одіссея» (1-2 уривки за вибором учителя) Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї». Уславлення людського розуму, вірності, винахідливості й допитливості. Засудження беззаконня, насильства й несправедливості та самовпевненості й марнославства | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент дає стислу характеристику літератури античності та Відродження; називає видатних представників античної та ренесансної культур; знає основні відомості про Гомера, Данте і В. Шекспіра; розуміє вплив творчості Гомера, Данте і В. Шекспіра на українську літературу й світовий літературний процес; дає загальну характеристику змісту творів;називає імена відомих українських перекладачів творів античності й Відродження; Діяльнісний компонент аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції, проблематику поем «Одіссея» та «Божественна комедія» (за прочитаними уривками), трагедії «Гамлет»; визначає міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї»; характеризує стиль гомерівської оповіді, концепцію світу і людини в «Божественній комедії», образи Одіссея і Гамлета, жанрову своєрідність творів; висловлює ставлення до літературних персонажів; аргументує, чому образ Гамлета став «вічним»; визначає провідні мотиви трагедії «Гамлет», роль монологів у розкритті образу головного героя; узагальнює результати аналізу творів, свої знання про літературу античності й Відродження; Ціннісний компонент обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творах; висловлює судження щодо проблем праведного благочестивого життя (за «Божественною комедією») та морального вибору в житті людини (за трагедією «Гамлет»); оцінює чинники (цінності, ідеали, стани) духовного життя і вчинків літературних персонажів; робить висновки про значення прочитаних творів для світового культурного поступу в цілому і розвитку українського культурного середовища зокрема. Ключові компетентності Спілкування державною мовою тлумачить поняття «трагедія», «міф», «епічна поема», «вічний образ»; збагачує власне мовлення крилатими висловами з «Одіссеї» та «Гамлета»; Спілкування іноземними мовами читає уривок із трагедії «Гамлет» англійською мовою (за умови володіння цією мовою); порівнює уривки оригіналу та перекладу трагедії «Гамлет» (за умови володіння англійською мовою); Математична компетентність установлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями твору; Інформаційно-цифрова компетентність застосовує цифрові технології для пошуку необхідної інформації; створює електронну продукцію (презентації, афіші тощо) для популяризації прочитаних творів; Уміння вчитися використовує різні види читання (повільне, виразне, коментоване, повторне, вибіркове); здійснює самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію, зіставляючи свої погляди з поглядами головних персонажів трагедії «Гамлет»; Соціальна та громадянська компетентності визначаєу творах актуальні соціальні проблеми та ідеї; оцінює стосунки Гамлета і зображеного у шекспірівській трагедії соціуму; висловлює думку щодо порушених у прочитаних творах соціальних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури сприймає прочитані твори в контексті відповідної доби й сучасної культурної ситуації; аналізує та інтерпретує твори в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей; усвідомлює роль античності і Відродження в розвитку української і світової культури. | |
3 | Розвиток мовлення. Письмовий твір “ Образ Одіссея”. | ||
4 | Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури. Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми. Концепція світу й людини | ||
5 | Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору. | ||
6 | Ренесанс в Англії. Здобутки драматургії В. Шекспіра. Філософські та моральні проблеми в трагедії «Гамлет». Провідні мотиви твору. Художній простір (данське королівство як символ). | ||
7 | Розвиток мовлення. Усний твір “Гамлет – вічний образ світової літератури”. | ||
8 | Багатогранність шекспірівських характерів. Відкритість твору в часі, його рецепція та інтерпретації в наступні епохи. | ||
9 | Контрольна робота. Твір на одну із запропонованих тем. | ||
ПРОЗА Й ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТ. | |||
10 | Специфіка переходу від романтизму до реалізму. Романтизм у Німеччині. | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент розуміє особливості розвитку романтизму, специфіку його течій у національних літературах і творчості митців; знає українських перекладачів та українські переклади прочитаних творів, визначає в них засоби художньої виразності; Діяльнісний компонент виявляє жанрові ознаки прочитаних творів; визначає особливості взаємодії різних елементів (романтичних і реалістичних) у творах письменників; аналізує провідні теми, проблеми, мотиви творів; коментує, характеризує, інтерпретує образи персонажів та засоби їх створення; виявляє особливості індивідуального стилю митців; зіставляє образи, засоби виразності; виявляє традиції й новаторство митців на тлі літературного процесу; Ціннісний компонент висловлює власну думку щодо порушених у творах проблем; усвідомлює гуманістичні цінності доби романтизму (пріоритет особистості, свободи, мистецтва, людських почуттів та ін.); Ключові компетентності Спілкування державною мовою пояснює сутність понять і фактів, пов’язаних із розвитком романтизму; бере участь у дискусії стосовно проблем, порушених у творах; Спілкування іноземними мовами читає тексти (уривки) іноземною мовою (за умови володіння нею); порівнює оригінали й переклади (у фрагментах); Математична компетентність складає таблиці, схеми на підставі прочитаних творів; установлює причиново-наслідкові зв’язки подій та образів; Компетентності в природничих науках і технологіях самостійно знаходить і систематизує інформацію про літературні твори та явища; Інформаційно-цифрова компетентність використовує цифрові технології для розширення уявлень про творчість письменників; Соціальна та громадянська компетентності виявляє соціальні явища, які знайшли відбиток у творах, аналізує авторську позицію щодо соціальних проблем; оцінює стосунки романтичних героїв і соціуму; усвідомлює цінність активної життєвої позиції; Обізнаність та самовираження у сфері культури розглядає твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; Екологічна грамотність і здорове життя з’ясовує роль пейзажів у творах романтизму, визначає ставлення представників романтизму до природи. | |
11 | Е. Т. А. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху. | ||
12 | Особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». | ||
13 | Гротескні образи. Викривальний зміст твору. Символіка. | ||
14 | Розвиток романтизму в США, видатні представники. Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. | ||
15 | Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена. | ||
16 | Контрольна робота. Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму ХІХ ст. Тест. | ||
17 | Позакласне читання. Меріме П. «Маттео Фальконе». Перевага моральних принципів над особистими почуттями |
11 клас
№ | Дата | Тема уроку | Очікувані результати |
ВСТУП ЛІТЕРАТУРА. МОРАЛЬ. ЛЮДЯНІСТЬ | |||
1 | Виклики сучасного світу. Значення літератури та культури для збереження миру й духовності. Роль вітчизняної перекладацької школи для популяризації світової літератури й формування українського читача. Літературні премії світу, письменники-лауреати та їхній внесок у боротьбу за мир і духовність | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент пояснює сутність діалогу культур, що відбувається за посередництва художньої літератури; розуміє значення художньої літератури (оригінальної і перекладної) для розвитку особистості та суспільства; Діяльнісний компонент висловлює судження щодо значення оригінальної і перекладної літератури для протистояння викликам сучасного світу, збереження миру й духовності; Ціннісний компонент усвідомлює гуманістичний потенціал світової літератури, значущість праці автора оригіналу та перекладача; коментує висловлення, думки видатних українців про зарубіжну літературу, роль читання для формування особистості й нації; тлумачить поняття «світова література», «національна література», «художній переклад», «діалог культур»; Ключові компетентності Спілкування іноземними мовами наводить і коментує прислів’я, приказки, крилаті вислови іноземною мовою (якою володіє) про літературу й культуру; Математична компетентність складає і коментує таблиці, схеми; Компетентності в природничих науках і технологіях використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, он-лайн ресурси) для отримання нових знань; Уміння вчитися збирає інформацію і готує повідомлення про письменників-лауреатів, їхній внесок у розвиток художньої літератури й утвердження духовності. | |
ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ | |||
2 | Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи. Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової культури. Історія створення трагедії «Фауст». Особливості композиції. Проблематика. Жанрова своєрідність твору. | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент дає стислу характеристику німецькому Просвітництву; знає основні етапи життєвого і творчого шляху письменника; розуміє значення творчості Й. В. Ґете у світовому літературному процесі; дає загальну характеристику змісту трагедії «Фауст»; висвітлює питання про популяризацію «Фауста» в Україні; Діяльнісний компонент аналізує ідейно-тематичний зміст, сюжет, особливості композиції трагедії; характеризує образи Фауста, Мефістофеля, Маргарити; визначає жанрову своєрідність твору; розкриває сутність протистояння Фауста і Мефістофеля; висловлює ставлення до літературних персонажів; порівнює образи Фауста і Вагнера; Ціннісний компонент усвідомлює цінність невпинного пошуку як сенсу людського буття, утіленого в образі Фауста; обговорює філософсько-етичні проблеми, порушені у творі; висловлює судження щодо сенсу життя; аргументу є власну позицію щодо проблеми щастя людини та її реалізації у світі ; обґрунтовує власну думку щодо боріння добра й зла як рушійної сили розвитку світу; роб ить висновки про значення твору для світового культурного поступу загалом і розвитку українського культурного середовища зокрема ; Ключові компетентності Спілкування державною мовою тлумачить поняття «трагедія»; розширює свій лексикон, засвоюючи нові слова, вирази, наявні у творі; Спілкування іноземними мовами читає уривок з художнього тексту німецькою мовою (за умови вивчення цієї мови в школі); зіставляє уривок оригінального тексту з українським художнім перекладом (за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі); Математична компетентність складає таблиці і , схеми; установлю є причинно-наслідкові зв’язки між подіями твору та еволюцією персонажів; Компетентності в природничих науках і технологіях критично оцінює застарілі способи пізнання природи й людини, про які йдеться у творі (визнання магії «наукою», возведення в абсолют відірваних від життя уявлень, догм тощо); усвідомлює прогресивність поглядів Фауста на природу; Уміння вчитися усвідомлює цінність самостійного здобуття істини, утіленого в образі Фауста; здійсню є самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію, зіставляючи свої погляди з поглядами головних персонажів трагедії; Соціальна та громадянська компетентності визначає у творі актуальні соціальні проблеми та ідеї; аналізу є з позиції сучасного суспільства дві протилежні світоглядні позиції, утілені в образах Фауста і Мефістофеля; усвідомлює значення вищих духовних поривань окремої особистості в розвитку суспільства, цінність активної життєвої позиції, високої мети й наполегливої праці («Лиш той життя і волі гідний, хто б’ється день у день за них»); робить висновки про умови гармонійного розвитку особистості в соціумі (прагнення до самовдосконалення, самостійного здобуття істини, гармонійної згоди із собою тощо) ; висловлює думку щодо порушених у творі соціальних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури сприймає трагедію «Фауст» у контексті доби Просвітництва та сучасної культурної ситуації; аналізує й інтерпретує трагедію в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей; усвідомлює вплив трагедії «Фауст» на розвиток світової культури; Екологічна грамотність і здорове життя усвідомлює цінність єдності людини з природою, гармонії зі світом. | |
3 | Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини. | ||
4 | Розвиток мовлення. Письмовий твір-порівняльна характеристика персонажів. Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита. | ||
МОДЕРНІЗМ | |||
5 | Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика). Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство. Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Ф. Кафка, Дж. Джойс і М. Пруст як зачинателі модернізму в європейській прозі. Екзистенціалізм, його філософські засади та представники. | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент називає засновників модернізму в європейській прозі; знає світоглядні й естетичні засади модернізму; розкриває філософські засади екзистенціалізму; розповідає про основні віхи життя та творчості письменників; розуміє художнє новаторство митців; наводить приклади гротеску й притчі в прочитаних творах; Діяльнісний компонент виявляє актуальні проблеми в прочитаних текстах; характеризує художні образи у творах митців; досліджує особливості сюжету, композиції, стилю прочитаних творів; висвітлює зв’язки творів з естетичними й ідейними шуканнями доби; Ціннісний компонент критично ставиться щодо зображеного світового буття як абсурдного; робить висновки щодо ролі прочитаних творів для сучасного читача. Ключові компетентності Спілкування державною мовою обговорює прочитані твори, тлумачить поняття «модернізм», «екзистенціалізм», «гротеск», «притча», готує власні сентенції щодо прочитаних творів у різних жанрах усного й письмового мовлення; Математична компетентність на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію; Інформаційно-цифрова компетентність знає та використовує електронні сайти українських бібліотек, де представлені переклади творів Ф. Кафки і А. Камю; створює електронну продукцію (мультимедійні презентації, буктрейлери тощо) для популяризації прочитаних творів; Уміння вчитися використовує різні джерела довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн ресурси) для отримання нових знань; Ініціативність і підприємливість обговорює прочитані твори в парах і групах, працює в команді; Соціальна та громадянська компетентності висловлює власну позицію щодо порушених у творах суспільних та моральних проблем; Обізнаність та самовираження у сфері культури порівнює втілення сюжетів творів Ф. Кафки і А. Камю в різних видах мистецтва; Екологічна грамотність і здорове життя розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини як засобу протидії насильству, аморальності, агресії та іншим негативним явищам сучасного світу. | |
6 | Життя і творчий шлях Ф. Кафки. Зображення відчуження особистості в новелі «Перевтілення». Особливості композиції, функції фантастики. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі | ||
7 | Образ Грегора Замзи: проблемність,метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного.. | ||
8 | Віхи життя й особливості світогляду А. Камю | ||
9 | Роман «Чума»: проблематика, сюжет і композиція, притчевість твору, алегоризм образів і ситуацій. | ||
10 | Розвиток мовлення. Усна характеристика образів роману “Чума”. | ||
11 | Контрольна робота. Твір на одну із запропонованих тем. | ||
ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. | |||
12 | Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст. Ґійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни». | Учень / учениця Предметні компетентності Знаннєвий компонент дає стислу характеристику модернізму й авангардизму в літературі; знає течії модернізму й авангардизму, їхніх видатних представників, основні етапи життєвого і творчого шляху письменників; Діяльнісний компонент визначає провідні теми й мотиви в ліриці митців; розкриває особливості світобачення письменників; характеризує образи ліричних героїв (героїнь); висвітлює зв’язки поетів з Україною, українські теми й мотиви в їхній ліриці; Ціннісний компонент обґрунтовує власне судження, обстоює думку в обговоренні (дискусії); робить висновки щодо загальнолюдського й національного в ліриці поетів; Ключові компетентності Спілкування державною мовою знає українські переклади творів митців, визначає їхню художню специфіку; Спілкування іноземними мовами має загальні уявлення про своєрідність оригіналів творів митців (специфіка назв, синтаксису, ритмомелодики, образності тощо); Математична компетентність порівнює модернізм і авангардизм (у вигляді схеми, таблиці); Інформаційно-цифрова компетентність створює літературний портрет письменника, представляє свою роботу у вигляді самостійно створеної продукції (презентації, обкладинки видання, постера тощо); Ініціативність і підприємливість створює рекламу улюбленого поетичного твору або збірки (книжки) митця; Соціальна та громадянська компетентності визначає роль творчої спадщини поетів у ствердженні суспільно значущих ідей для свого часу та сучасності; розкриває сутність авторської позиції, Обізнаність та самовираження у сфері культури аналізує літературні явища в контексті доби, у зв’язках з історією літератури й культури; знає і коментує твори різних видів мистецтва в аспекті розвитку течій модернізму й авангардизму; Екологічна грамотність і здорове життя усвідомлює цінність духовно-емоційного світу людини, значення поезії для її розвитку; осмислює взаємозв’язок усього живого на світі, важливість збереження природи як середовища, необхідного для життя людини. | |
13 | Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Тема кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера | ||
14 | Своєрідність поглядів і поетики Р. М. Рільке. Діалог ліричного героя з Богом («Згаси мій зір…»). Переосмислення античних міфів у віршах митця («Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея»). Філософський характер і художня довершеність лірики поета. | ||
15 | Віхи творчого шляху й художні здобутки Ф. Ґарсіа Лорки. Жанрове розмаїття його лірики. Яскраві образи й символи у віршах поета. Своєрідність художнього світу Ф. Ґарсіа Лорки. | ||
16 | Контрольна робота. Шедеври європейської лірики першої половини ХХ століття. Тест. | ||
17 | Позакласне читання. Манн Т. «Маріо і чарівник». Засудження фашизму і диктатур у тогочасній Європі. |