11.12.25

ПІДСУМКОВА РОБОТА. Дослідження мовлення (за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

 

ПІДСУМКОВА РОБОТА

Дослідження мовлення (за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

Варіант 1

 

І. Тести

1. Яка риса найбільш виразно проявляється у мовленні Діка Сенда:

   а) грубість; б) рішучість; в) самовдоволення;  г) справедливість.

2. Який засіб найчастіше підсилює емоційність мовлення Діка в небезпечних ситуаціях: а) епітети; б) довгі складні речення; в) наказові форми дієслів; г) порівняння.

3. Мовлення місіс Велдон характеризується:  а)  різкістю; б) стриманістю та доброзичливістю;  в) командним тоном;  г) численними вигуками.

4. Мовлення Негоро можна охарактеризувати як:   а) щире; б) ухильне, неприязне; в) наукове; г) веселe.

5. Для Бенедикта характерні:   а) жаргонізми; б) короткі наказові фрази;

 в) наукові пояснення й терміни; г) мовчазність.

6. Який засіб створює напруження у тексті:   а) опис природи; б) риторичні питання та окличні речення; в) прислів’я; г) діалоги-жарти.

7. Наказові форми дієслів найчастіше з’являються:   а)  у стані небезпеки;

б) під час відпочинку; в)  у мирній бесіді; г) у наукових поясненнях.

8. «Море загрозливо зітхало, наче живе» — це: а) порівняння; б) метафора;

в) гіпербола; г) епітет.

9. Яке призначення звертань у мовленні Діка:   а) висловити байдужість;

 б) встановити контакт і підкреслити відповідальність; в) зробити речення довшим; г) приховати наміри.

10. В авторських описах небезпеки використовуються (3 правильних варіанти):  а) метафори; б) вигуки; в) порівняння; г) беземоційні вислови.

11. Риси мовлення, що вказують на позитивного героя (3 правильних варіанти):  а) доброзичливість; б) різкі образи; в) стриманість; г) повага у звертаннях.

12. Установи відповідність:

1 — Дік Сенд

2 — Місіс Велдон

3 — Негоро

4 — Бенедикт

A — спокійне, ввічливе мовлення

Б — різкі, недовірливі фрази

В — наукові пояснення

Г — рішучі команди

 

ІІ. Творче завдання

Обери одного персонажа: Дік Сенд, місіс Велдон, Негоро, Бенедикт.
На основі тексту виконай:

1.Наведи 2 приклади висловлювань цього героя.

2.Опиши мовні особливості його мовлення (довгі/короткі речення, емоційність, звертання, різкість, спокійність, характерні слова).

3.Зроби висновок: як мовлення допомагає зрозуміти характер обраного героя?

 

 

 

ПІДСУМКОВА РОБОТА

Дослідження мовлення (за романом Ж. Верна «П’ятнадцятирічний капітан»)

Варіант 2

 

І. Тести

1. Яка деталь найбільше підкреслює рішучість Діка: а) жарти; б) наказові фрази; в) довгі роздуми; г) вигуки радості.

2. Мовлення місіс Велдон часто містить: а) звертання; б) грубі слова;

в) образи; г) погрози.

3. Який герой говорить різко, уривчасто й неприязно: а) Бенедикт; б) Дік;

в)  Негоро;  г) Гарріс.

4. Бенедикт найчастіше використовує: а) терміни; б) крики; в) лайку;

г) діалектизми.

5. Який мовний засіб створює емоційний підсилювач: а) порівняння;  

б) повтори; в) паузи; г) складні синтаксичні конструкції.

6. «Хвилі ревли, немов розгнівані звірі» — це: а) епітет;  б) метафора;

в)  порівняння; г) гіпербола.

7. Де найчастіше з'являються риторичні питання: а) у діалогах Діка;

б) у мові Негоро;  в) в авторських описах небезпеки; г)  у мовленні Бенедикта.

8. Короткі фрази в мовленні героя свідчать про: а) спокій; б)  розгубленість / напругу; в) веселий настрій; г) байдужість.

9. Які слова або конструкції роблять мовлення героя емоційним

 (3 правильних варіанти): а) вигуки; б) фразеологізми; в) наказові форми;

 г) звертання.

10. Які засоби характерні для опису шторму? (3 правильних варіанти):

    а) метафори; б) наслідування звуків; в) діалектизми; г) порівняння.

11. Риси мовлення, які допомагають визначити негативного героя

 (3 правильних варіанти):  а) недовіра; б) різкість; в) погрози;

г) доброзичливість.

12. Установи відповідність:

1 — Дік Сенд

2 — Негоро

3 — Місіс Велдон

4 — Бенедикт

A — доброзичливе й стримане мовлення

Б — наукові пояснення

В — рішучі команди

Г — неприязні, ухильні відповіді

 

ІІ. Творче завдання

Обери одного персонажа: Дік Сенд, місіс Велдон, Негоро, Бенедикт.
На основі тексту виконай:

1.Наведи 2 приклади висловлювань цього героя.

2.Опиши мовні особливості його мовлення (довгі/короткі речення, емоційність, звертання, різкість, спокійність, характерні слова).

3.Зроби висновок: як мовлення допомагає зрозуміти характер обраного героя?

09.12.25

Образ Феба де Шатопера та П`єра Гренгуара


 П'єр Гренгуар

"…мене звуть П'єр Гренгуар. Я син сільського нотаря з Гонесса. Мого батька повісили бургундці, а матір зарізали пікардійці під час облоги Парижа, двадцять років тому. В шість' років я став сиротою, і підошвою моїх черевиків була тільки бруківка Парижа. Не знаю, як я прожив від шести до шістнадцяти років. То торговка овочами давала мені сливу, то булочник кидав скоринку хліба; увечері я намагався потрапити в руки нічного дозору, який вів мене до в'язниці, де був оберемок соломи. Усе це, як бачите, не перешкоджало мені рости й худнути. Взимку я грівся на сонці біля під'їзду особняка де Санс, дивуючись, чому це купальські вогні запалюють у липневу спеку. Коли мені минуло шістнадцять років, я захотів визначити своє становище в суспільстві. Поступово випробував усе: пішов у солдати, та не був досить хоробрим, пішов у ченці — та не був досить побожним і до того ж я не вмію пити. З відчаю пішов у підмайстри до теслярів-будівельників, але не був досить сильним. Мені дуже хотілося стати шкільним учителем; щоправда, я не вмів читати, та це мене не спиняло. Незабаром я помітив, що мені для всіх цих занять чогось бракує, і, побачивши, що я ні до чого не придатний, я за власним покликанням став поетом, почав складати вірші. Якщо ти бродяга, то завжди можеш узятися до цього ремесла, і це все ж таки краще, ніж красти, на що мене намовляли деякі злодійкуваті хлопці з моїх друзів. На щастя, одного чудового дня я зустрів  Клода Фролло, преподобного архідиякона Собору Паризької богоматері. Він виявив до мене співчуття, і йому я маю дякувати за те, що став освіченою людиною, яка знає латинь від "Повинностей" Ціцерона до "Слова про смерть" целестінських ченців. Я розуміюся на схоластиці, на піїтиці, на ритміці й навіть на герметиці — цій премудрості всіх премудростей. Це я автор містерії, яку з надзвичайним успіхом сьогодні виголошували при великому напливі народу в переповненому залі Палацу. Я також написав книгу обсягом шістсот сторінок про страшну комету 1465 року, через яку одна людина збожеволіла. У мене були й інші успіхи. Трохи знаючись на артилерійській справі, я брав участь у спорудженні тієї величезної бомбарди Жеана Moгa, що, як ви знаєте, вибухнула на мості Шарантон у день випробування й убила двадцять чотири роззяви. Як бачите, я для вас непогана партія. Далі, я знаю дуже багато цікавих фокусів, яких навчу вашу кізоньку. Наприклад, передражнювати паризького єпископа, цього проклятого святенника, млини якого забризкують перехожих грязюкою, коли вони йдуть мостом Мельників. Крім цього, за містерію я одержу багато грошей, якщо мені за неї заплатять". 

07.12.25

Образ Клода Фролло


Цитати про Клода Фролло

    1.Серед тисяч освітлених полум'ям вогнища облич було одне, на якому ще більше, ніж на інших, відбивалося захоплення танцівницею. Це було суворе, замкнуте й похмуре обличчя якогось чоловіка. Невідомий, одяг якого не можна було розглядіти за натовпом, мав з вигляду не більше тридцяти п'яти років, а проте був уже лисий. Тільки на скронях у нього лишилося кілька пасом рідкого і вже сивіючого волосся; його високе й широке чоло почало вкриватися зморшками, але в запалих очах виблискували молодечий запал, жадоба життя, глибока пристрасть. Він не зводив очей з циганки, і поки шістнадцятирічна дівчина безтурботно танцювала й пурхала, викликаючи захоплення натовпу, його обличчя ставало дедалі похмуріше. Час від часу посмішка і зітхання зустрічались на його устах, але посмішка була ще більш гірка, ніж зітхання.

2.— О дівчино, зглянься на мене! — промовив священик. — Ти вважаєш себе нещасною? Та ні! Ти не знаєш, що таке нещастя! Кохати жінку! Бути священиком! Бути їй осоружним! Кохати з усією пристрастю душі; відчувати, що за одну її усмішку віддав би свою кров, своє серце, своє добре ім'я, своє спасіння, безсмертя і вічність, земне і загробне життя…О, скажи, ти не хочеш мене? У той день, коли жінка відкине таке кохання, як моє, гори повинні здригнутись. О, якби ти захотіла!.. Які б ми були щасливі! Ми б утекли, — я допоміг би тобі втекти, — ми поїхали б куди-небудь, ми знайшли б місце на землі, де яскравіше світить сонце, зеленіші дерева і небо синіше, ніж тут. 

Вона перервала його жахливим, різким сміхом:

— Подивіться-но, отче! У вас під нігтями кров!

Священик кілька хвилин стояв, мов скам'янілий, і не зводив очей із своєї руки.

— Ну добре, нехай! — відповів він з дивною лагідністю. — Ображай мене, глузуй з мене, обвинувачуй мене, але ходімо звідси, ходім! Поспішаймо! Це призначено на завтра, кажу тобі…Гревська шибениця, ти ж знаєш, завжди напоготові. Це жахливо! Бачити, як тебе повезуть на цьому візку. Зглянься! Я ніколи ще так сильно не відчував, як я кохаю тебе! Іди за мною. Ти ще встигнеш мене покохати після того, як я врятую тебе. Можеш ненавидіти мене скільки захочеш. Але йди. Завтра! Завтра шибениця! Твоя страта! Рятуй себе! Пощади мене!


3.Мотузка перекрутилася кілька разів у повітрі, і Квазімодо побачив, як по тілу циганки пробігли страшні судороги. Священик теж, витягши шию, очима, що вилізли з орбіт, дивився на цю жахливу групу, на чоловіка й дівчину — на павука і муху.

І в найстрашніший момент цієї сцени диявольський регіт, регіт, в якому не було нічого людського, викривив мертвотно-бліде обличчя священика. Квазімодо не чув цього реготу, але він побачив його. Дзвонар відступив на кілька кроків за плечима архідиякона і, раптом з люттю кинувшись на нього, штовхнув його своїми могутніми руками в безодню, над якою нахилився Клод.

— Прокляття! — крикнув священик і впав.

Ринва, над якою він стояв, затримала його падіння. Клод обіруч судорожно вчепився за неї, і в ту мить, коли він відкрив рот, щоб крикнути вдруге, то побачив над краєм балюстради нахилене над своєю головою страшне, мстиве обличчя Квазімодо.

І він замовк.

Під ним зяяла безодня. Відстань понад двісті футів. До того ж брук.

У цьому страшному становищі архідиякон не вимовив ні слова, не застогнав ні разу. Він звивався, докладаючи нелюдських зусиль, щоб влізти по жолобу на балюстраду. Але його руки ковзали по граніту, його ноги, дряпаючи почорнілу стіну, даремно шукали підпори. Тим, кому доводилося сходити на башти Собору богоматері, відомо, що зразу за балюстрадою є кам'яний укіс. Саме на цьому укосі й бився нещасний архідиякон. Стіна не була крутою, але вона вислизала з-під нього.

Квазімодо досить було простягнути руку, щоб урятувати його, але він навіть не дивився на Клода. Він дивився на циганку.

Глухий сперся ліктями на балюстраду в тому місці, де щойно стояв архідиякон. Він не відривав погляду від того єдиного на світі, що в цю мить існувало для нього, він був нерухомий і німий, як людина, вражена блискавкою, і сльози невпинним потоком тихо струменіли з його єдиного ока, яке досі пролило лише одну сльозу.

Архідиякон знемагав.

 

Робоча картка









  


13.11.25

Вправа "ТАК – НІ" за 3 розділом роману «Напівзатоплене судно» (Ж. Верн "П`ятнадцятирічний капітан")

 

Вправа "ТАК – НІ" за 3 розділом роману «Напівзатоплене судно»

1. Дік Сенд першим помітив судно вдалині. — **ТАК**

2. Капітан Гуль наказав залишити судно «Пілігрим» і плисти до берега. — **НІ**

3. Місіс Велдон уважно стежила за тим, що відбувалося на морі. — **ТАК**

4. Негоро першим вибіг на палубу, щоб подивитися на корабель. — **НІ**

5. З напівзатопленого корабля чути було гавкіт собаки. — **ТАК**

6. Малий Джек хотів пригостити собаку грудочкою цукру. — **ТАК**

7. Капітан Гуль і Дік Сенд вирушили до затопленого корабля у шлюпці. — **ТАК**

8. На борту корабля «Вальдек» не виявилося жодної живої істоти. — **НІ**

9. Собака допоміг знайти людей, що залишилися живими в кубрику. — **ТАК**

10. У кубрику лежали п’ятеро мертвих матросів. — **НІ**

11. Собака спокійно поставився до появи Негоро. — **НІ**

12. Капітан Гуль здивувався поведінці собаки, який люто гарчав на кока. — **ТАК**

14.10.25

Підсумкова робота у 6 класі. ГР 1. Аудіювання.

 

Підсумкова робота

Аудіювання

Як Геракл задушив змій

       Між тим хлопчик Геракл спокійно лежав у колисці поруч із братиком Іфіклом. Вони народилися близнюками, в один день і годину, але були зовсім не схожі один на одного. Геракл був сильний, здоровий хлопчик. Він з першого дня так буянив у тісній колисці, що її довелося прикріпити до підлоги, – інакше вона перекинулася б. А Іфікл був сонливий і слабенький, він лежав нерухомо, як усі новонароджені діти.

     Настала ніч. Афіна – богиня мудрості – послала до Амфітріона свою улюблену сову, найрозумнішого з усіх птахів. Пухнаста сова нечутно літала над колискою Геракла і обмахувала його м'якими крилами. Від цього дитина розумнішала з кожною годиною. Але богиня Гера вирішила погубити його; вона ні за що не хотіла, щоб син ненависної Алкмени став сильнішим і могутнішим за її улюбленця Еврісфея. Тільки-но стемніло, як Гера пішла на отруйне болото, вибрала там двох найбільших і найлютіших змій і потайки принесла їх до будинку Амфітріона. Щоб не вийшло якоїсь помилки, Гера вирішила вбити обох хлопчиків. Одна змія мала вжалити Геракла, а інша Іфікла. Найгірше було те, що, ледве діти поснули, сова нечутно зірвалася з карниза і полетіла. Їй неодмінно треба було покарати щурів, що згризли пряжу богині Афіни.

       Втомлена мати близнюків Алкмена теж заснула, залишивши біля колиски, за порадою мудрої сови, дванадцять дужих служниць. Але служницям скоро набридло сидіти в темряві. Одна за одною вони почали дрімати. Голови їх опускалися все нижче й нижче. Вони позіхали усі разом аж доти, поки не заснули міцним сном. А змії повзли й повзли через широкий двір, прямо по сходах і приповзли до колиски Геракла.

       Рівно опівночі маленький Геракл прокинувся. Він лежав у темряві, смоктав кулак і прислухався до всього навкруги, тому що він був розумний не по віку. Раптом він почув метушню і шурхіт на порозі, потім тихий свист і шипіння на підлозі. Допитливий хлопчик підняв голову і заглянув через край колиски. Тієї ж миті він побачив велику зміїну голову поруч зі своєю головою. Геракл трохи злякався і відкинувся назад. Тут він помітив другу змію, що жадібно тяглася до маленького Іфікла. Негайно ж Геракл схопив змій обома руками нижче голів і став душити щосили. Змії шипіли, як вода на вугіллі, і молотили хвостами об кам'яну підлогу, але хлопчик тримав їх міцно і все сильніше стискав кулаки. Шум розбудив ледачих прислужниць. Побачивши змій, вони, розхристані й неодягнені, кинулися геть, стали голосно кричати і кликати на допомогу. Їхні крики розбудили всіх в домі. Люди забігали з факелами, по кімнатах заметалися тіні. Розмахуючи мечами, прибігли кадмійські воїни, що стояли на сторожі біля воріт палацу. Виблискуючи золотими обладунками, вбіг у будинок наляканий шумом Амфітріон. (417 слів)

Тести

**1.** Хто лежав у колисці поруч із Гераклом?

а) Еврісфей

б) Іфікл ✅

в) Амфітріон

г) Гермес

**2.** Якими були брати Геракл і Іфікл?

а) Обидва однаково сильні

б) Зовсім не схожі один на одного ✅

в) Іфікл був старший за Геракла

г) Обидва були слабкими

**3.** Чому колиску Геракла довелося прикріпити до підлоги?

а) Вона була надто легка

б) Він дуже багато рухався й міг її перекинути ✅

в) Її розгойдував вітер

г) Так порадив Амфітріон

**4.** Хто послав до Амфітріона свою сову?

а) Гера

б) Афіна ✅

в) Артеміда

г) Гестія

**5.** Навіщо Афіна послала сову до Геракла?

а) Щоб охороняти його

б) Щоб навчити літати

в) Щоб він розумнішав із кожною годиною ✅

г) Щоб розбудити матір

**6.** Чому богиня Гера вирішила погубити Геракла?

а) Вона боялася, що він стане сильнішим за її улюбленця Еврісфея ✅

б) Вона ненавиділа Амфітріона

в) Вона не любила дітей

г) Вона хотіла покарати Афіну

**7.** Кого саме Гера принесла з отруйного болота?

а) Змій ✅

б) Ящірок

в) Павуків

г) Скорпіонів

**8.** Скільки служниць залишила Алкмена біля колиски?

а) Дві

б) Шість

в) Дванадцять ✅

г) Вісім

**9.** Чому сова Афіни полетіла з дому Амфітріона?

а) Злякалася змій

б) Заснула і впала

в) Полетіла покарати щурів, які згризли пряжу Афіни ✅

г) Її покликала Гера

**10.** Коли прокинувся маленький Геракл?

а) Увечері

б) Опівночі ✅

в) Вранці

г) Після сходу сонця

**11.** Що зробив Геракл, коли побачив змій?

а) Закричав і розбудив матір

б) Утік із колиски

в) Схопив змій і став душити їх ✅

г) Почав плакати

**12.** Хто прибіг на крики служниць із мечами та факелами?

а) Кадмійські воїни ✅

б) Селяни

в) Боги

г) Еврісфей і його слуги

«Так — Ні»  для  учня з ООП (4 рівень підтримки).

1. Геракл лежав у колисці поруч із братом Іфіклом.

2. Геракл був слабкий і сонливий.

3. Богиня Афіна послала до Геракла сову.

4. Гера принесла до будинку двох великих змій.

5. Алкмена залишила біля колиски дванадцять служниць.

6. Служниці не спали й охороняли дітей всю ніч.

7. Геракл схопив змій і задушив їх.

8. Служниці злякалися й почали кричати.

«Так — Ні» для учня з ООП (3 рівень підтримки).

 1. Геракл і Іфікл були братами.

2. Геракл був слабкий і хворий.

3. Афіна послала до Геракла сову.

4. Сова допомагала хлопчику ставати розумним.

5. Богиня Гера хотіла врятувати Геракла.

6. Гера принесла до будинку двох змій.

7. Геракл прокинувся і задушив змій.

8. Служниці прокинулися і закричали.

 

 

07.10.25

Читання мовчки для 6 класу за уривком із міфу "Дедал та Ікар"

Читання мовчки

І. Прочитйте уривок  з міфу "Дедал та Ікар".

      Учнем Дедала став його небіж Талос, ще підліток, але такий тямущий і здібний, що сам Дедал чудувався, як швидко хлопець од нього все переймає і сам уже створює дивовижні речі.            Якось Талос знайшов на землі гадючу щелепу, уважно придивився до неї і невдовзі змайстрував пилку – нову річ для тодішніх людей. Він же придумав гончарський круг, щоб легше й краще ліпити на ньому всякий посуд. А як вирізував той круг із дерева, то винайшов циркуль, що ним і – тепер користуються люди.                                                                                                     

     Афіняни довідалися про надзвичайний хист Дедалового учня і справедливо гадали, що незабаром він перевершить свого вчителя. Та як же тяжко вразила Афіни звістка про те, що Талос, гуляючи з Дедалом по Акрополю, спіткнувся і впав з висоти. В його смерті афіняни звинуватили Дедала, мовляв, той із заздрощів надумав позбутися свого учня і сам зіштовхнув його вниз. 

     Чи правда це була, а чи вигадка і Талос сам необачно спіткнувся, – ніхто не міг би сказати, хіба що сам Дедал, та йому вже не йняли віри, і афінський люд засудив митця до вигнання.     

     Кинув Дедал напризволяще свою майстерню і недовершену роботу, сів на корабель, довго плив і нарешті дістався до острова Кріту. Царював там Мінос, чоловік розумний і владний. Він щиро зрадів Дедалові, бо слава митця давно вже досягла крітських берегів. 

     Цар Мінос одразу запросив до себе Дедала, загадав йому багато роботи, був щедрий і спершу навіть ласкавий. Він одружив Дедала з гарною крітянкою, і та народила афінянинові сина Ікара. Та митець тяжко сумував за батьківщиною і почувався на Кріті рабом. 

     Єдиною розрадою і втіхою Дедалові стало мистецтво. Він охоче робив усе, що загадували йому цар Мінос та цариця Пасіфая, – кував зброю, яка приносила успіх у бою чи на ловах; вирізував на радість усій царській родині дерев'яні ляльки, що самі рухались, наче живі; а для покоїв пишнокосої царівни Аріадни вирізав із мармуру рельєф: побравшись за руки, там кружляли в танку юнаки й дівчата, і їхні мармурові хітони здавалися напрочуд легкими й прозорими. 

      А потім Дедал збудував дивовижний палац. Царя Міноса спіткала велика біда: Пасіфая народила йому сина, що мав тіло чоловіка, а голову – ніби в бика, та ще й бичачий хвіст теліпався у нього іззаду. І от, щоб сховати від сторонніх очей Мінотавра – так назвали те страховисько – та щоб він сам не накоїв якого лиха, цар Мінос наказав Дедалові звести особливу споруду. 

     І Дедал звів Лабіринт, хитромудрий палац, де покої та переходи були такі поплутані й начебто схожі, що ніхто не міг знайти з нього виходу. 

    Як у гористій Фрігії несе свої темні хвилі річка Меандр і крутиться серед каміння: то назад поверне, то знову мчить уперед, то збочує раптом, і не можна збагнути, куди вона тече – до моря чи назад, до свого джерела, – так і Дедал створив у Лабірінті стільки покручених ходів, що й сам ледве вибрався з нього. Всередині цього Лабіринту й поселили Мінотавра."


ІІ Дайте відповіді на питання.

1. Хто був учнем Дедала?

а) Мінос

б) Ікар

в) Талос

2. Яким був Талос?

а) Лінивим і неуважним

б) Тямущим і здібним

в) Замкненим і мовчазним

 3. Що Талос зробив, побачивши гадючу щелепу?

а) Змайстрував пилку

б) Зробив ніж

в) Зліпив фігурку

 4. Які ще винаходи приписують Талосу?

а) Гончарський круг і циркуль

б) Молот і долото

в) Човен і парус

 5. Чому афіняни вважали Талоса винятковим?

а) Бо він був сином царя

б) Бо він швидко навчався й перевершував учителя

в) Бо він мав чарівні здібності

 6. Як загинув Талос?

а) Його з’їло страховисько

б) Він упав з Акрополя

в) Його вигнали з Афін

 7. У чому звинуватили Дедала після загибелі Талоса?

а) У крадіжці

б) У заздрості й убивстві учня

в) У втечі від царя

- 8. Яке покарання отримав Дедал?

а) Його посадили до в’язниці

б) Його вигнали з Афін

в) Його змусили зруйнувати Лабіринт

9. Хто прийняв Дедала після вигнання?

а) Цар Мінос

б) Цар Еврісфей

в) Бог Гермес

10. Яку споруду збудував Дедал на Кріті?

а) Вежу

б) Храм

в) Лабіринт

11. Для кого було збудовано Лабіринт?

а) Для Ікара

б) Для Мінотавра

в) Для богині Афіни

 12. Чому Лабіринт був особливим?

а) Бо він мав чарівні двері

б) Бо він був такий заплутаний, що знайти вихід було майже неможливо

в) Бо його охороняли змії

 ІІІ. Завдання для учня  з ООП 4 рівня підтримки.



ІV. Завдання для учня з ООП 3 рівня підтримки.