РОЗВИТОК СВІТОВОЇ НОВЕЛИ:
навчальна програма факультативу для учнів 11 класу
Укладачі: Тітова
Світлана Віталіївна,
учитель зарубіжної літератури
Переяслав-Хмельницької гімназії
Переяслав-Хмельницької міської ради,
Халупченко Вікторія
Олександрівна,
методист навчально-методичного кабінету
української мови та літератури,
світової літератури КНЗ КОР «КОІПОПК»
Пояснювальна записка
Сучасна літературна освіта переживає черговий період
реформ. Перед загальноосвітньою школою ставиться завдання формувати висококультурну,
всебічно розвинену та національно свідому особистість.
Програма факультативного курсу «Розвиток світової новели» побудовано відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної
загальної середньої освіти, адресована учням 11 класів, розрахована на 35 годин (1 година на
тиждень).
Даний курс не дублює програму загальноосвітнього курсу із
зарубіжної літератури, а орієнтує учнів на творчий підхід у самостійному
вивченні творів, розширює кругозір, розвиває комунікативні уміння і навички
Мета факультативу – поглибити знання
учнів про найважливіші етапи розвитку світової новели від найдавніших часів і
до сьогодення.
Факультативний курс «Розвиток
світової новели» покликаний сприяти формуванню особистості, її ціннісних
орієнтирів, естетичного смаку.
Для досягнення цієї мети потрібно
розв'язати такі завдання:
·
ознайомити учнів із художніми відкриттями світової новелістики;
·
учити сприйняттю літературного твору як мистецького явища та розумінню
особливостей стилю та світобачення автора;
·
давати учням необхідні для аналізу й інтерпретації творів літературознавчі
поняття та терміни;
·
допомогти оволодіти
навичками літературознавчого аналізу та практичними вміннями;
·
формувати читацьку культуру учнів та їхні естетичні смаки, вчити самостійно
оцінювати прочитане.
Учні повинні знати:
· історичне підґрунтя розвитку світової новели;
· риси й ознаки новелістичного жанру, основні етапи розвитку;
· головні етапи життєвого та творчого шляху письменника,
біографічні та культурологічні аспекти творів, що вивчаються;
· місце та значення вивчених творів у творчому доробку
письменника та загальному літературному процесі;
· художні особливості прочитаних новел.
Учні повинні вміти:
·
розрізняти жанрові особливості новели;
·
розкривати характерні особливості жанру новели в різні епохи, визначати тематику
новел;
· пояснювати особливості індивідуального стилю письменників-новелістів;
· вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;
·
аналізувати художні
твори в єдності змісту та форми;
·
креативно
мислити та обґрунтовувати власну думку з приводу прочитаного.
Навчальний матеріал структуровано
лінійним способом. Програма складається з таких
розділів. Така форма викладу матеріалу дозволяє простежити історію виникнення,
розвитку та трансформації жанру новели від античності й до сьогодення.
Факультативний курс «Розвиток
світової новели» доповнює основний курс зарубіжної літератури, знайомить із творами письменників, чия творчість
становить скарбницю світової новелістики, дозволяє простежити загальні
тенденції розвитку жанру новели в контексті світового літературного процесу.
Програма передбачає творчий
підхід до викладання курсу. Учитель, як творча особистість, вибирає на власний
розсуд такі форми й методи проведення занять, які дають змогу старшокласникам
долучитися до вершинних творів світової новелістики. Методичні форми, до яких найдоцільніше звертатися в процесі викладання
курсу, можуть бути як традиційні, так і інноваційні. Пріоритетними у процесі
роботи на заняттях є евристичний, репродуктивно-творчий та
частково-дослідницький методи навчання.
ЗМІСТОВА ЧАСТИНА
11 клас (35 годин, 1 година на тиждень)
№
|
К-ть год.
|
Зміст програмового матеріалу
|
Вимоги до рівня підготовки учня
|
Ι
|
2
|
Вступ.
Сутність поняття
«новела». Її місце в родо-жанровій системі. Витоки жанру новела. Антична новела. Арістід
«Мілетські оповіді», Апулей «Золотий віслюк».
|
Учень (учениця):
уміє
розрізняти
жанрові особливості новели;
знає витоки жанру новели;
розкриває особливості змісту античних новел;
характеризує образи героїв зазначених творів.
|
ΙΙ.
|
2
|
Середньовічна новела XIII століття.
Перший відомий збірник новел «Новеліно,
або Сто давніх оповідок». Італійський письменник Бонвензін Дра Ріва. Художня
функція і художній зміст у творі «Новеліно».
|
Учень (учениця):
простежує історичну роль цієї книги;
знає, що вперше свої твори новелами назвав Бонвензін Дра
Ріва;
розкриває зміст
твору.
|
III
|
4
|
Розвиток жанру новели в епоху Відродження.
Джованні Боккаччо – знаменитий італійський прозаїк та поет, представник літератури епохи
раннього Відродження.
«Декамерон» – внесок до літературної спадщини епохи Відродження.
Гурток Маргарити Наваррської.
Маргарита Наваррська «Гептамерон».
Джеффрі Чосер «Кентерберійські
оповідання». Жанрова специфіка його творів.
М. Сервантес.
«Повчальні новели».
Зіткнення вільнолюбних прагнень та нестримних бажань людей із
випадковістю й передбаченим змістом обставин у новелах «Рінконете і Кортадільйо», «Англійська
іспанка». Побутовий елемент у новелах М. Сервантеса.
|
Учень (учениця):
розповідає про головні віхи життя й творчості Джованні Боккаччо;
характеризує збірку новел «Декамерон»;
розкриває особливості жанру новели в епоху Відродження;
виявляє вплив французької дійсності на світосприйняття членів гуртка М. Наваррської;
простежує вплив
Дж. Боккаччо на творчість Джеффрі Чосера;
характеризує дидактичні особливості новел М. Сервантеса.
|
IV
|
5
|
Новела в епоху Романтизму.
Своєрідність німецького романтизму.
Людвіг Тік. Тема згубного впливу світу людей
на світ фантазії, таємниці у новелах «Ельфи», «Білявий Екберт».
Казка-новела. Е. Гофман. Новели «Кавалер Глюк» і
«Крейслериана». Тема зіткнення між художником і вульгарним
середовищем.
Р. фон
Клейст. Проблеми сильної особистості.
«Міхаель Кольхаас». Жанрова динаміка новели Клейста як відображення особистісної проблематики.
Вільгельм Гауф
«Портрет імператора». Життєва достовірність зображуваного.
|
Учень (учениця):
розповідає про особливості німецького романтизму та місце
жанру новели в епоху Романтизму;
виокремлює фантастичні елементи в новелах Л. Тіка;
характеризує головних героїв новел «Ельфи», «Білявий Екберт»;
пояснює поняття казка-новела;
визначає тематику новел Е.Т.А. Гофмана;
аналізує структурні елементи новел «Кавалер Глюк» і «Крейслериана»;
простежує головні віхи творчості Р. фон Клейста та його роль у розвитку жанру новели;
знає головні віхи життєвого й творчого шляху В. Гауфа;
простежує на прикладі змісту новели «Портрет імператора»
трансформацію жанру.
|
V
|
9
|
Розвиток жанру новели в реалістичній літературі.
Проспер Меріме – майстер реалістичної новели. Зображення буржуазного суспільства у
новелах «Етруська ваза», «Партія
в триктрак».
Новела «Кармен».
Образ Кармен як зразок сильної вольової жінки у світовій літературі. Поетика
новел Проспера Меріме.
Гі де Мопассан – представник критичного реалізму. Психологізм новел Гі де Мопассана.
Новели «Сповідь», «Мадемуазель
Фіфі», «Могильниці», «Два товариші».
Жанр новели в американській літературі XIX
століття. В. Ірвінг як родоначальник американської новелістики. Збірка «Книга
ескізів». Новели «Ріп
Ван Вінкль», «Диявол і Том Уокер».
Едгар По – основоположник жанру детективного оповідання. «Вбивство на вулиці Морг», «Викрадений
лист». Психологічні (логічні) новели Е. По «Чорний
кіт», «Провалля і маятник». Естетика готики в новелі
«У смерті – життя».
|
Учень (учениця):
знаходить приклади конкретного втілення ознак реалізму в
новелах Проспера Меріме;
характеризує головних героїв новел, їхній духовний світ;
виявляє характерні особливості поетики новел П. Меріме;
висловлює ставлення до проблем, що порушуються в
новелах Гі де Мопассана;
виділяє з опорою на текст ознаки психологічної новели;
розповідає про розвиток жанру новели в американській літературі XIX століття;
характеризує творчість В. Ірвінга як родоначальника американської новелістики;
висловлює власне ставлення до героїв та проблем творів В. Ірвінга, спираючись на тексти;
пояснює, чому Едгара По вважають основоположником жанру детективного оповідання;
визначає тематичні групи
новел Едгара По;
усвідомлює значення новелістики Едгара По в розвитку жанру
новели у світовій літературі.
|
VI
|
12
|
Новела у другій половині XIX – XX століттях.
Модерністська новела.
Особливості жанру страшної новели Амброза Грегорі Бірса. Збірка новел «У гущі життя», або «Серед життя». Роль подвійної
кінцівки у композиції новел Амброза Бірса.
Образ «шляхетного шахрая» у новелі О. Генрі
«Джефф Пітерс як персональний магніт». Краса чистих людських стосунків та пошуки щастя в новелі О. Генрі «Дари волхвів». Особливості
новелістики О. Генрі.
Герберт Уеллс. Реальність дива. «Чарівна крамниця».
Гілберт Кіт Честертон. Детективні новели.
Специфіка рецепції стародавніх японських переказів та легенд у новелах Акутагави Рюноске. «Ворота
Расемон».
Сміхотворчий талант Карела
Чапека. «Оповідання з однієї кишені», «Оповідання з іншої кишені».
Перспективи розвитку цивілізації в новелах Рея Бредбері «Вельд», «Дитячий майданчик» та «Все літо в один день».
Хорхе Луїс Борхес. «Квітка Колриджа»,
«Відлуння одного імені».
Модерністська новела
Ф. Кафка. «Стук у ворота».
|
Учень (учениця):
визначає особливості жанру страшної новели Амброза Грегорі Бірса;
пояснює роль подвійної кінцівки в
композиції новел;
характеризує особливості новелістики О. Генрі;
аналізує та інтерпретує невеликий за
обсягом художній твір, виділяючи
ключові епізоди;
висловлює особисте
ставлення до проблем, висвітлених у новелі Герберта Уеллса
«Чарівна крамниця»;
називає характерні особливості
детективної новели Гілберта Кіта Честертона;
аналізує специфіку рецепції
стародавніх японських переказів та легенд у новелах Акутагави Рюноске;
порівнює «Оповідання з однієї кишені»,
«Оповідання з іншої кишені» Карела Чапека та «Усмішки» Остапа Вишні;
висловлює судження
щодо перспектив розвитку цивілізації у новелах Рея
Бредбері;
виділяє фантастичні елементи в сюжетах новел Хорхе Луїса
Борхеса;
пояснює особливості індивідуального стилю
письменника-модерніста Франца Кафки;
висловлює особисте ставлення до
проблем, що порушуються у творі, аргументуючи свою точку зору прикладами з тексту.
|
VIΙ
|
1
|
Підсумок.
Узагальнення та систематизація вивченого
матеріалу впродовж року.
|
Учень (учениця):
повторює, узагальнює і систематизує засвоєні впродовж навчального
року відомості про розвиток жанру новели у світовій літературі.
|
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№
|
К-ть год.
|
Назва розділів, тем
|
Форма роботи
|
Форма контролю
|
І
|
2
|
Вступ.
1.1. Сутність поняття «новела». Витоки жанру новела.
1.2. Арістід
«Мілетські оповіді», Апулей «Золотий віслюк».
|
Розповідь із елементами бесіди.
Евристична бесіда.
|
Літературний диктант.
|
II
|
2
|
Середньовічна новела XIII століття.
2.1. Перший відомий збірник новел «Новеліно, або Сто давніх оповідок».
2.2. Італійський письменник Бонвензін Дра Ріва. Художня функція
й художній сенс у творі «Новеліно».
|
Літературний журнал.
Інтерв’ю із письменником.
|
Тестові завдання.
|
ΙΙΙ
|
4
|
Розвиток жанру новели в епоху Відродження.
3.1. Джованні Боккаччо. Знаменитий
італійський прозаїк і поет, представник літератури епохи раннього
Відродження.
«Декамерон» – внесок до літературної спадщини епохи
Відродження.
3.2. Гурток Маргарити Наваррської. Маргарита
Наваррська «Гептамерон».
3.3. Джеффрі Чосер «Кентербе-рійські
оповідання». Жанрова специфіка його творів.
3.4. М. Сервантес. «Повчальні новели».
Зіткнення вільнолюбних прагнень та нестримних
бажань людей із випадковістю й передбаченим змістом обставин у новелах «Рінконете
і Кортадільо», «Англійська іспанка».
Побутовий елемент у новелах М. Сервантеса.
|
Бесіда у супроводі мультимедійної презентації.
Евристична бесіда.
Індивідуальні повідомлення.
Складання таблиці цільового спостереження за
прочитаними творами.
|
Захист мультимедійних презентацій.
Захист творчих робіт.
|
ΙV
|
5
|
Новела в епоху Романтизму.
4.1. Своєрідність німецького
романтизму.
4.2. Людвіг Тік. Тема
згубного впливу світу людей на світ фантазії, таємниці в новелах «Ельфи», «Білявий
Екберт».
4.3. Казка-новела.
Новели Гофмана «Кавалер Глюк»,
«Крайсле-риана». Тема зіткнення між художником і вульгарним
середовищем.
4.4. Р. фон Клейст.
Проблеми сильної особистості. «Міхаель Кольхаас». Жанрова
динаміка новели Клейста як відображення особистісної проблематики.
4.5. Вільгельм Гауф «Портрет
імператора». Життєва достовірність зображуваного.
|
Індивідуальні повідомлення.
Евристична бесіда.
Диспут.
Засідання дискусійного клубу.
Урок-подорож.
|
Твір-відгук.
|
V
|
9
|
Розвиток жанру новели в реалістичній літературі.
5.1. Проспер Меріме – майстер
реалістичної новели. Зображення буржуазного суспільства в новелах «Етруська
ваза», «Партія в триктрак».
5.2. Новела «Кармен».
Образ Кармен як зразок сильної вольової жінки у світовій літературі.
Поетика новел Проспера Меріме.
5.3. Гі де Мопассан – представник
критичного реалізму.
5.4. Психологізм новел Гі де Мопассана. Новели «Сповідь»,
«Мадемуазель Фіфі», «Могильниці», «Два товариші».
5.5. Жанр новели в американській літературі ХΙХ століття. В. Ірвінг як
родоначальник американської новелістики. Збірка «Книга ескізів».
5.6. Новели «Ріп Ван Вінкль», «Диявол і том Уокер».
5.7. Едгар По – осново-положник
жанру детективного оповідання. «Вбивство на вулиці Морг», «Викрадений
лист».
5.8. Психологічні (логічні) новели Е. По «Чорний кіт», «Провалля і маятник».
5.9. Естетика готики в новелі
«У смерті – життя».
|
Інтерв’ю з письменником.
Урок-дискусія.
Інсценізація «Письменник очима друзів».
Евристична бесіда.
Бесіда.
Усний журнал.
Індивідуальні повідомлення.
Евристична бесіда.
Заочна екскурсія.
Евристична бесіда.
|
Лист до письменника.
Літературний вечір.
Засідання круглого столу.
|
VΙ
|
12
|
Новела у другій половині ХΙХ – ХХ століттях.
Модерністська новела.
6.1. Особливості жанру страшної новели Амброза
Грегорі Бірса. Збірка
новел «У гущі життя», або «Серед життя».
6.2. Роль подвійної кінцівки в композиції новел
Амброза Бірса.
6.3. Образ шляхетного шахрая у новелі О. Генрі
«Джефф Пітерс як персональний магніт».
6.4. Краса чистих людських стосунків та пошуки
щастя в новелі О. Генрі «Дари волхвів».
6.5. Особливості новелістики О. Генрі.
6.6. Герберт Уеллс. Реальність дива.
«Чарівна
крамниця».
6.7. Гілберт
Кіт Честертон. Детективні новели.
6.8. Специфіка рецепції стародавніх японських
переказів та легенд у новелах Акутагави
Рюноске «Ворота Расемон».
6.9. Сміхотворчий талант Карела Чапека. «Оповідання з
однієї кишені», «Оповідання з іншої кишені».
6.10. Перспективи розвитку цивілізації в новелах Рея
Бредбері. «Вельд», «Дитячий майданчик» та «Все літо в один день».
6.11. Хорхе Луїс Борхес. «Квітка
Колриджа», «Відлуння одного імені».
6.12. Модерністська новела. Франц Кафка «Стук
у ворота».
|
Бесіда.
Індивідуальні повідомлення.
Бесіда за прочитаними творами.
Диспут.
Урок-дослідження.
Бесіда.
Повідомлення учнів.
Урок-дослідження.
Інсценізація уривків творів.
Диспут.
Усний журнал.
Заочна екскурсія.
Урок-дослідження.
|
Твір-асоціація.
Створення стіннівки.
Підбір ілюстрацій.
|
VΙΙ
|
1
|
Підсумок
|
Святкове засідання.
|
Круглий стіл.
|
Використані джерела
1.
Акімова Л. Образ сильної особистості
в новелах Проспера Меріме
(10 клас) / Л. Акімова
// Зарубіжна література
в навчальних закладах. – 2007. – №6. – С. 19-21.
2.
Андреев
М. Новеллино
в истории итальянской литературы и европейской новеллы / М. Андреев //
Новеллино. – М. :
Наука, 1984. – С.219-252.
3.
Бабич
В. В. Новела
в мировой литературе Проспера Мериме. «Кармен»
/ В.В. Бабич // Все для
вчителя. – 2003. – №19. – (Дод) – С.27-28.
4.
Бахрушина
В.М. корсиканська трагедія :
Два уроки по творчості П. Меріме / В.М. Бахрушина // Зарубіжна література
в навчальних закладах. – 1996. – №11. – С.9-11.
5.
Галич
О. Теорія літератури.
/ О. Галич. – К. :
Либідь, 2001. – 487с.
6.
Дуб К. Життєва
конкретика жанру новели в теоретичному аспекті / К. Дуб // Роди і жанри
літератури. Зб. наук. праць. – Одеса : Astroprint, 1997. – С.18-19.
7.
Лукін
О. У магічному лабіринті свідомості. Літературний міф ХХ
століття / О. Лукін, Вл. Ринкевич. // Іноземна література. – 1992. – № 3. – С.
234-249.
8.
Мелетинский Е. Историческая поэтика новеллы / Е.
Мелетинский. – М. : Наука, 1990. – 275 с.
9.
Новеллы
эпохи Возрождения / Сост. Б. Бунич-Ремизов. – К. : Изд-во
политич. лит-ры Украины, 1990. – 479 с.
10. Петровский М. А.
Морфология новеллы / М.А.Петровский // Arspoetica. – М., 2000. – 321 с.
11.
По
Э. А. Новеллистика Натаниела Готорна // Эдгар Аллан По. Избранное. Пер. с англ.
(электронное издание). – М., 1984.
12. О.В. Панорама літератури ХІХ ст. / О.В. Пронкевич – 1997. – №1. – С.17-18.
13.
Теорія літератури /
За наук .ред. О. Галича. – К. : Либідь, 2001. – 488 с.
14. Чернець Л. В. До теорії літературних жанрів [текст].
Філологічні науки. – 2006. № 3 с. 3-12
15.
Юрчук О. Новела у
світлі історичної поетики : проблеми типології жанру / О. Юрчук // Автореф.
дис. канд. філол. наук. – К., 1999. – 19 с.
16.
Б. Современная
готическая литература [Електронний ресурс] / Б. Невский //
Мир фантастики. – 2004. – № 12. – Режим доступу: http://www.mirf.ru/Articles/art369.htm
17.
Парфёнов М. С. Из
истории литературы ужасов. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.litsovet.ru/index.php/litobzor.view?litobzor_id=559
18. Юновіч М. Новела Літературна
енциклопедія [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://feb-web.ru/feb/litenc/encyclop/le8/le8-1141.htm
